100 кроків до ЗНО - Українська мова і література - Жовтобрюх В.Ф. 2010

Тренувальний тест № 2
Частина 1. Завдання з української мови

Прочитайте текст. Виконайте завдання (1-7), обравши одну правильну відповідь із чотирьох варіантів

(1) Глухим лісом на південь від Чигирина — не великого українського містечка, що належало на той час Речі Посполитій, — ледь помітним путівцем простували озброєні вершники.

(2) Важкі, сірі хмари густо вкривали небо.

(3) Раз у раз поривами налітав вітер, кидав в обличчя лапатий сніг, рвав поруділе листя, завивав у мокрих, почорнілих хащах.

(4) Скрізь відчувалась порожнеча глибокої осені, відсутність усього живого...

(5) Останній місяць року від Різдва Христового одна тисяча шістсот сорок сьомого...

(6) Одяг вершників видавав в них наддніпрянських козаків, проте не видно було жодної клейноди чи іншої ознаки, яка б вказувала на їх причетність до регулярного, козацького війська.

(За О. Пахучим)

1. Орфографічна помилка є у слові:

A) не великого;

Б) обличчя;

B) шістсот;

Г) причетність.

2. Застарілим є слово:

A) путівець (1);

Б) Різдво (5);

B) клейнода (6);

Г) регулярний (6).

3. Шляхом переходу з однієї частини мови в іншу утворене виділене слово:

A) простували озброєні вершники;

Б) порожнеча глибокої осені;

B) відсутність всього живого;

Г) наддніпрянських козаків.

4. Зайва кома є у реченні:

A) першому;

Б) другому;

B) третьому;

Г) шостому. "

5. Односкладним називним є речення:

A) друге;

Б) третє;

B) четверте;

Г) п’яте.

6. Складним є речення:

A) перше;

Б) третє;

B) четверте;

Г) шосте.

7. Відокремлена прикладка є у реченні:

A) першому;

Б) третьому;

B) четвертому;

Г) шостому.

Оберіть одну правильну відповідь із п’яти варіантів (8-23)

8. Усі приголосні дзвінкі у словах рядка:

A) зозуля, авжеж, ліщина;

Б) гребля, озеро, вулкан;

B) град, з’їзд, рюкзак;

Г) діброва, екзамен, голова;

Д) бджола, драбина, золото.

9. Треба вживати у в усіх випадках у рядку:

A) дерева (у, в) лісі, зайшла (у, в) свою кімнату;

Б) напишіть (у, в) листі, сади (у, в) цвітінні;

B) (у, в) першому випадку, шляхи (у, в) невідоме;

Г) серед (у, в)сіх, кредити (у, в) банку;

Д) занесіть (у, в) дім, уроки (у, в) першу зміну.

10. На місці пропуску пишеться и в усіх словах рядка:

A) с...мфонія, д...етильований, р...цензія;

Б) абр...кос, д...скусія, с...гмент;

B) д...ректор, д...ригент, т...оретичний;

Г) д...станція, експер...мент, інц...дент;

Д) р...тмічний, д...сципліна, інж...нер.

11. Треба обрати велику літеру в кожному випадку рядка:

A) (Д,д)ід (М,м)ороз, (ІД)ванків зошит, місто (Б,б)іла (Ц,ц)ерква, (X,харківський (Н,національний університет;

Б) (М,м)арійчині вишиванки, (Ч,ч)ервона (Ш,ш)апочка, село (Н,н)ові (С,с)анжари, (Н,н))ародний артист України;

B) собака (Б,б)ілий (Б,б)ім (Ч,ч)орне (В,в)ухо, (І,і)горів дім, (М,міністерство (Ф,фінансів України, вулиця (Я,я)рославів (В,в)ал;

Г) місто (Ж,ж)овті (В,в)оди, (Ш.ш)евченківська хата, країни (3,з)аходу, (Л,львівське (0,о)бласне (У,управління освіти;

Д) (Г,г)олова (В,в)ерховної (Р,р)ади України, князь (Я,я)рослав (М,м)удрий, (Ш.ш)евченкові поезії, місто (Г,г)ола (П.п)ристань.

12. Не пишеться ь в усіх словах рядка:

A) ласун...чик, дівчин...ці, нян...чити, у хатин...ці;

Б) мізин...чик, нен...чин, дівчинон...ці, на сторін...ці;

B) промін...чик, цвірін...чати, на сопіл...ці, уман...ський;

Г) корін...чик, брин...чати, бджіл...ці, цвірін...кати;

Д) камін...чик, прип’ят...ський, стеблин...ці, на калинон...ці.

13. На місці пропуску пишеться -ц- в усіх словах у рядку:

A) коза...тво, аба...тво, будівни...тво;

Б) молоде...тво, бага...тво, робітни...тво;

B) тка...тво, студен...тво, калі...тво;

Г) бджільни...тво, бра...тво, купе...тво;

Д) земля...тво, керівни...тво, свідо...тво.

14. Кожне із складних слів пишеться через дефіс у рядку:

A) (південно)східний, (м’ясо)молочний, (свіжо)зрубаний;

Б) (науково)дослідний, (сіро)голубий, (вище)викладений;

B) (аграрно)сировинний, (жовто)блакитний, (східно)слов’янський;

Г) (кисло)солодкий, (пів)Києва, (електронно)обчислювальний;

Д) (жовто)гарячий, (сільсько)господарський, (мовно)літературний.

15. Неправильно записано форму прізвища у словосполученні:

A) Запитали в Олійника Петра Івановича;

Б) запропонували Булизі Павлу Борисовичу;

B) прийшли з Головко Віктором Михайловичем;

Г) відвідали Лященка Григорія Дмитровича;

Д) листувалися з Коломійцем Олегом Олександровичем.

16. Кожен із займенників пишеться через дефіс у рядку:

A) (ні)кому, (де)ким, (який)небудь;

Б) (де)хто, (будь)який, скільки(небудь);

B) хто(небудь), (будь)чим, (казна)скільки;

Г) чий(небудь), (казна)хто, (аби)хто;

Д) (хтозна)що, (будь)який, (аби)чий.

17. Усі словосполучення не потребують редагування в рядку:

A) стигле колосся, зелене віття, обгорілі клоччя;

Б) смерекове гілля, брудні лахміття, жовте листя;

B) старі ганчір’я, куряче пір’я, великі каміння;

Г) мичкуваті коріння, картопляне лушпиння, хатнє начиння;

Д) довге волосся, сонячне проміння, дрібне насіння.

18. Правильним є твердження:

A) іменники пісняр, муляр, столяр у називному відмінку множини мають однакові закінчення;

Б) іменники діагональ, медаль, рояль у родовому відмінку множини мають закінчення -ей;

B) іменники комар, звір, бондар в називному відмінку множини мають однакові закінчення;

Г) іменники чаша, гуща, тисяча мають неоднакові закінчення в орудному відмінку однини;

Д) іменники каменяр, Ігор, тесляр у родовому відмінку однини мають закінчення -а.

19. Кожен із прикметників пишеться з не разом у рядку:

A) (не)вдалий виступ спортсмена, нітрохи (не)важка валіза;

Б) (нелегка) розмова з підлітком, (не)глибокий, а мілкий ставок;

B) (не)веселий настрій людей, (не)великий, але затишний кабінет;

Г) (не)розумний вчинок хлопчика, (не)потрібний нікому товар;

Д) аж ніяк (не)схожий на тебе, (не)широка, а вузенька кладка.

20. Усі слова є дієприкметниками в рядку:

A) обладнаний, вишитий, болючий;

Б) оновлений, пожовклий, осяйний;

B) розораний, змокрілий, плакучий;

Г) здійснюваний, розглянутий, визвольний;

Д) керований, взутий, зігнутий.

21. Правильно утворена відмінкова форма числівника в рядку:

А) трьомстам п’ятидесяти дев’яти пасажирам;

Б) п’ятиста сімдесяти чотирьох учнів;

В) двомастами шістдесятьма вісьма студентами;

Г) восьмастами тридцятьма чотирма громадянами;

Д) сімистам вісімдесяти двом пацієнтам.

22. Простим дієслівним є присудок у реченні:

A) Григорій тепер чомусь боявся при зустрічах дивитися їй в обличчя (І. Багряний).

Б) Одна лише Десна зосталась нетлінною у стомленій уяві (О. Довженко).

B) Чимало, мабуть, довелося долати йому всіляких перешкод (О. Пахучий).

Г) Вона була якась ніби віддалена, очужіла, незнайома (О. Гончар).

Д) Буде вершитися новий, цілком у сучасному дусі обряд заручин (О. Гончар).

23. Неправильно оформлено цитату:

A) Іван Франко висловлює оптимістичне бачення майбутнього України: «Та прийде час, і ти огнистим видом засяєш у народів вольнім колі».

Б) «Твоїм будущим душу я тривожу», — болісно писав І. Франко, звертаючись до свого народу.

B) Коли поет говорить про нашу пісню, то відзначає в ній: «Світлу смугу надій і втіхи», «жалощі кохання й тугу», — а не плач і ридання.

Г) «Наша виключність, — підкреслює Дмитро Павличко, — полягає саме в тому, що ми, один з найбільших народів Європи, найпізніше здобули свою державність, хоч фактично протягом століть боролися за неї».

Д) Поет свято вірить у неминуще воскресіння нації:

О ні! Не самі сльози і зітхання Тобі судились! Вірю в силу духа

І в день воскресний твойого повстання.

Завдання на встановлення відповідності (24-28)

24. Позначте відповідність між іменниковою словоформою та відмінком:

1. Вивчали місцевість.

2. Бігли по дорозі.

3. Рекомендації лікаря.

4. Висвітлюються події.

А) називний;

Б) родовий;

В) давальний;

Г)знахідний;

Д) місцевий.

25. Позначте відповідність між синонімічними фразеологізмами:

1. Співати з чужого голосу

2. Стріляний горобець.

3. Зігнути в дугу.

4. Кирпу гнути.

А) обламати роги;

Б) танцювати під чиюсь дудку

В) дерти носа;

Г) зчинити галас;

Д) бувати в бувальцях.

26. Позначте відповідність між тлумаченням і словом:

Тлумачення

1. Той, хто вміє читати й писати.

2. Який служить для писання.

3. Спрямований уперед, який рухається у висхідному напрямі.

4. Схильний іти на поступки кому-небудь.

Слово

А) письмовий;^-

Б) письменний;

В) поступливий;

Г) поступовий; -

Д) поступальний,

27. Позначте відповідність між розрядом і числівником:

1. Часу.

2. Способу дії.  

3. Причини.

4. Міри та ступеня.

А) духмяно;

Б) звечора;

В) згарячу;

Г) дуже;

Д) здалеку.

28. Позначте відповідність між характеристикою та реченням:

1. Складносурядне.

2. Складнопідрядне.

3. Складнопідрядне з кількома підрядними.

4. Складне речення з різними видами зв’язку.

A) Говорилося про речі дріб’язкові та несуттєві: про право вільного виконання робіт, найму мулярів та челядників, привозу потрібного з Візантії, підлеглість лиш княжому суду (П. Загребельний).

Б) Головна баня тримається на чотирьох великих стовпах камінних, має в собі сорок вікон, і коли глянути знизу зсередини, то здається, ніби нависає над чоловіком небо (П. Загребельний).

B) А храм ніби розпростався, виповнював усе світляне коло, спихав князя на самий край, так що виднівся тепер лиш краєчок Ярославового одягу (.П. Загребельний).

Г) Князь глянув на Сивоока якось непевно — чи то осудливо, чи то зневажливо, і той не злякався ні Міщилового викриття, ні князевого погляду (П. Загребельний).

Д) В хаті стояла та сама гнітюча мовчанка, що запанувала серед них зразу, ще в дорозі, після того як Наталка в кількох словах розповіла, що сама бачила, що від Григорія почула, та про його намір (І. Багряний).

Прочитайте текст. Виконайте завдання (29-36), обравши одну правильну відповідь із чотирьох запропонованих

Поетичний вступ до поеми «Мойсей» Івана Франка

(1-4) Якщо уявити творчість Івана Франка як наповнений міріадами більших і менших світил космос, то серед них найяскравіше астральне видиво — поема «Мойсей». Поетичний вступ до неї, що починається словами «Народе мій, замучений, розбитий», супутник тієї зорі, але водночас автономна зірка, яка пульсує на осьовій лінії світового простору Франкових писань.

(5-10) Франко створив те послання до свого народу, на перший погляд, за випадкових обставин, але в житті великих людей дуже часто випадок є ознакою логіки неуникненної закономірності. Видавець поеми Беднарський у вже готовій верстці книжки помітив, що її перша сторінка незаповнена (помилка друкарів), і попросив автора написати негайно, на завтра, очевидно, прозою, невеличку передмову до «Мойсея». Це було 19-го липня, а вночі на 20-те липня 1905 року передмова була написана не прозою, а віршем.

(11-23) Чи був цей твір інспірований твором Пантелеймона Куліша «До рідного народу» з відомим початком: «Народе без пуття, без честі і поваги»? Складне питання. Франко негативно ставився до деяких писань Куліша, в тому числі й до згаданого вірша, але справедливо відзначив, що «хиби його (Куліша) особистої вдачі і його світогляду в очах поточності значно вменшаться, а зате великі його заслуги визначаться виразніше». Можливо, Кулішеве звертання до народу зблиснуло перед Франком, коли він почав писати своє звернення, але для нас важливо збагнути не поштовх до написання, а різницю в поглядах двох класиків на народ. Оцінюючи лише одну (та й то неправильно!) козацьку сторінку нашої історії, автор «Чорної ради» картає український народ, а Франко, подаючи різкі, безпощадні характеристики українського народу, виставляє і його незаперечні високі якості, показує переможну і ясну будущину нашої нації. Народ в розумінні Франка — це рухома, суперечлива у своєму розвитку, але зростаюча у своїй духовності невмируща сила, яка прагне свободи і дає свідомість колективного безсмертя мислячій національній одиниці.

(24-31) Поетичний вступ до «Мойсея» написаний класичними терцинами, формою, яку Франко вперше використав і яку довів до надзвичайної гнучкості й блиску в нашій поезії. Судячи з того, як рідко після Франка українські поети зверталися до терцини, можна зробити висновок, що ця непокірна форма не піддавалася їм і що досі її неперевершеним приборкувачем і паном у нас є Франко. Терцина до нас і взагалі до європейської поезії прийшла з Італії; славу цій складній строфі зробив Данте, наповнивши її змістом «Божественної комедії». Незважаючи на те, що німці, поляки та інші європейці перекладали терцини Данте своїми мовами частіше й більше, як українці, саме в українській поезії завдяки Франкові терцина прижилася найкраще.

(32-35) В будові терцини закладена вимога троїстої повторюваності і потрійного оновлення думки, а сам принцип потрійності лежить в основі ораторської і взагалі будь-якої аргументації, а якщо вдуматися глибше, то між терциною і всіма троїстими реаліями і символами, від Святої Трійці до тризуба, існують незримі, але базовані на законі природи зв’язки.

(36-38) У терцині кожен рядок чекає на продовження свого змісту, кожна рима прагне свого подвійного відлуння. У поезії — це ніби симфонічна музика, в той час як дворядкова або навіть чотирирядкова строфа нагадують лише коротку й просту мелодію пісні.

(39-53) Чи були у Франка певні сумніви щодо вибору форми свого послання до народу? Мусили бути. Але він вибрав форму найтяжчу, а при тому контрастну до ритму й строфи поеми «Мойсей», а ще тим важливу, що вона вводить читача самим розвитком своїм в епічний настрій поеми. Всі труднощі, які виставляє неподатлива структура, Франко долає спокійно, як олімпійський атлет, для котрого світові рекорди — дріб’язкова умовність. Його терцини створюють враження прибою, коли кожна нова хвиля вдаряє з непослабною силою об скелі, а невеликий за словесним розміром твір гуде, як розбурхане, але береговою лінією суворої мислі підкорене море людської уяви.

Народе мій, замучений, розбитий,

Мов паралітик той на роздорожжу,

Людським презирством, наче струпом вкритий!

Твоїм будущим душу я тривожу,

Від сорому, який нащадків пізних

Палитиме, заснути я не можу.

(54-59) Вже в цьому першому акорді поет демонструє інтелектуальну дивину свого дарування, мовну віртуозність і сповідний інтимний характер усього твору. Як несподіваний доторк до болящого українського серця, звучить рядок «Людським презирством, наче струпом вкритий». Абстрактне презирство обертається на струп’я на тілі паралітика. Ми очі закриваємо, боїмося глянути на цей вид хворості й каліцтва, але вже навіки зостанемось біля цього образу, що мучитиме нас і викликатиме одночасно і співчуття, і заперечення, і сум’яття в нашій свідомості.

(60-62) Тут перед нами найвище мистецтво поезії, коли не окреслене абстрактне поняття стає засідкою, звідки уява читача вже не може вийти інакше, як тільки поранена безстрашними за допомогою зору, чи слуху, чи інших відчуттів дотикальними образами.

(За Д. Павличком)

29. За типом мовлення цей текст є:

A) роздумом;

Б) роздумом з елементами розповіді;

B) розповіддю з елементами роздуму;

Г) розповіддю з елементами опису.

30. У рядках 1-4 використано такі засоби художньої образності, як:

A) порівняння та епітети;

Б) метафору та порівняння;

B) алегорію та метафору;

Г) уособлення та порівняння.

31. Пов’язані між собою причиново-наслідковим зв’язком твердження «досі Ті (терцини ) неперевершеним приборкувачем і паном у нас є Франко» (рядки 24-31) та твердження:

A) Франко вперше в українській поезії використав цю форму,

Б) завдяки Франкові саме в українській поезії терцина прижилася найкраще, порівняно з європейськими літературами;

B) форма терцини не піддавалась українським поетам після Франка;

Г) Франко довів форму терцини до надзвичайної гнучкості та блиску.

32. Інспірований — це:

A) спричинений;

Б) спровокований;

B) заперечуваний;

Г) зумовлений.

33. Автор досягає ефекту діалогізації монологічного мовлення у фрагменті:

A) Якщо уявити творчість Івана Франка як наповнений міріадами більших і менших світил космос, то серед них найяскравіше астральне видиво — поема «Мойсей». (Рядки 1-4)

Б) Ми очі закриваємо, боїмося глянути на цей вид хворості й каліцтва, але вже навіки зостанемось біля цього образу. (Рядки 24-59)

B) Тут перед нами найвище мистецтво поезії, коли неокреслене абстрактне поняття стає засідкою, звідки уява читача вже не може вийти. (Рядки 60-62)

Г) Чи були у Франка певні сумніви щодо вибору форми свого послання до народу? Мусили бути. (Рядки 39-53)

34. Різні прийоми увиразнення мовлення використано в рядку:

А) «...Кулішеве звертання до народу зблиснуло перед Франком»; «поштовх до написання»;

Б) «кожнна рима прагне свого подвійного відлуння» «терцина прижилася»

В) «кожен рядок чекає на продовження свого змісту»; «невеликий за словесним розміром твір гуде»;

Г) «всі труднощі ...Франко долає спокійно, як олімпійський атлет»; «море людської уяви».

35. Порівнюючи вступ до поеми «Мойсей» із віршем П. Куліша, автор виявляє відмінності в:

A) обставинах написання двох творів;

Б) часі створення поетичних рядків;

B) особливостях особистої вдачі двох поетів;

Г) поглядах обох поетів на народ.

36. Неправильним є твердження:

A) У статті поєднані мовні засоби, характерні для наукового й публіцистичного стилів мовлення.

Б) Автор вважає, що форма терцини, використана у «Вступі» не співзвучна ритму і строфі поеми «Мойсей».

B) Автор стверджує, що поштовхом до написання поетичного вступу до поеми «Мойсей» став вірш П. Куліша «До рідного народу».

Г) У статті стисло подано відомості з історії виникнення форми терцини та її використання у світовій літературі.