100 кроків до ЗНО - Українська мова і література - Жовтобрюх В.Ф. 2010

Тренувальний тест № 1
Частина 2. Власне висловлювання (твір)

Спираючись на зміст тексту «Щастя», напишіть твір-роздум на тему: «Моє розуміння щастя». Аргументуйте свої твердження прикладами із власного життя, художньої літератури, преси, розповідей інших людей. Орієнтовний обсяг твору — 200-250 слів.

Відповіді до тренувального тесту № 1

Частина 1. Завдання з української мови (1-36)

1. Прислівники вгору, навсібіч, утворені злиттям прийменника з іменником і злиттям прийменника із займенником та іменником, записані правильно.

Складний прикметник золотисто-зеленого, що означає відтінок кольору, пишеться через дефіс. У слові меншає не пишеться ь (після н перед ж, ч, ш, щ). Правильна відповідь Б.

2. Для того щоб визначити кількість звуків у поданих словах, потрібно врахувати особливості вимови дієслівних форм, зокрема уподібнення приголосних звуків, а також наявність в українській мові злитого звука (звуків — 6, літер — 7); [п’ід’н’імайе^иц’:а] (звуків — 11, літер — 12); (звуків — 6, літер — 8); [здайец’:а] (звуків — 7, літер — 8). Правильна відповідь В.

3. Слова наче, ніби, неначе є підрядними сполучниками. У цьому тексті слово що, вжите в простому реченні, виконує роль підсилювальної частки. Правильна відповідь А.

4. Завдання передбачає розмежування складнопідрядних і простих речень із порівняльним зворотом. Порівняльний зворот не має ознак речення, оскільки не містить граматичної основи. Цей зворот ускладнює зміст і будову речення й виділяється комами, однак речення вважається простим; Над балками, над рудками та над ярами піднімається вгору, наче намітка, пелена сивої пари.

Сполучник неначе (наче, ніби, мов, мовби, як наче) не слід плутати з омонімічною модальною часткою, яка нічого не приєднує (що властиво сполучнику), а тільки надає реченню додаткового відтінку змісту: І зразу неначе кров’ю облило кругом степ.

Підрядна порівняльна частина речення має свою граматичну основу і приєднується до головного за допомогою сполучників як, мов, ніби, нібито, наче, неначе, начебто, немовби, мовби, мовбито: (3) От і горобці зацвірінькали, десь високо-високо, либонь, за хмарами, чується пісня жайворонкова, ніби дзвіночки дзвенять навсібіч. Правильна відповідь Б.

5. Вставні слова виражають ставлення мовця до висловленої думки і граматично не зв’язані з іншими членами речення. Вони можуть передавати значения впевненості, сумніву, почуттів мовця, послідовності думок і т. ін. Одне з найчастіше вживаних значень — вірогідність, припущення: ...десь високо-високо, либонь, за хмарами, чується пісня жайворонкова.

Деякі слова можуть уживатися то як вставні, то як члени речення, залежно від контексту. Таким є дієслово здаватися, яке може виконувати роль присудка: ...трава здається золотисто-зеленою... Від такого присудка можна легко поставити питання до підмета, що свідчить про наявність у цього слова граматичних зв’язків: здається (хто? що?) трава. Правильна відповідь В.

6. Завдання передбачає розпізнавання односкладних безособових речень у тексті. Безособові речення повідомляють про дію або стан, що відбуваються самі по собі, стихійно, без активної участі особи. Від присудка такого речення не можна поставити питання називного відмінка. Найчастіше присудок безособового речення виражений безособовим дієсловом або особовим дієсловом у безособовому значенні: І зразу неначе кров’ю облило кругом степ.

Усі інші речення, подані в цьому тексті, в тому числі й частини складних речень, є двоскладними. Варто звернути увагу на перше речення: А що за ранок у степу' У ньому наявна словоформа в називному відмінку (хто? що?) ранок. Отже, це підмет. У цьому реченні повідомляється про ознаку підмета в теперішньому часі: що за, іншими словами: який, прекрасний, чудовий і т. ін. (порівняймо у минулому часі: А що за ранок був у степу!), отже, що за — іменна частина складеного іменного присудка з нульовою зв’язкою. Таким чином, перше речення є двоскладним. Правильна відповідь В.

7. У складному реченні можуть поєднуватися різні види синтаксичного зв’язку: безсполучниковий і сполучниковий — сурядний і підрядний: От і горобці зацвірінькали, десь високо-високо, либонь, за хмарами, чується пісня жайворонкова, ніби дзвіночки дзвенять навсібіч. Це речення складається з трьох частин. Між першою та другою частинами безсполучниковий зв’язок, між другою та третьою — сполучниковий підрядний зв’язок за допомогою сполучника ніби (підрядне порівняльне речення). Речення добудоване за такою схемою: [ ],[ ], як саме? подібно до чого? (ніби...)

Один і той самий вид зв’язку наявний у складному реченні: Сонце йде повагом вгору, міняється колір степу: червоність меншає, трава здається золотисто-зеленою. У наведеному реченні всього чотири частини, усі вони поєднані безсполучниковим зв’язком.

8. Завдання перевіряє засвоєння орфограми «Букви и/і у словах іншомовного походження».

Літера и пишеться після дев’яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р у загальних назвах -іншомовного походження перед буквами, що позначають приголосні: авторитет, апельсин, диплом, етикет, візит, бензин, ситуація, принтер, гібрид, консиліум, піанісимо, риторика.

Літера і пишеться в загальних назвах у всіх інших випадках, а саме:

- після букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед літерами, що позначають голосні.

- після інших букв, що позначають приголосні (б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н): інтелігент, міраж. Правильна відповідь Г.

9. Складні прикметники пишуться разом і через дефіс.

Пишуться разом:

- складні прикметники, утворені від підрядних словосполучень (коли від одного слова до іншого можна поставити питання): західноєвропейський;

- складні прикметники з першою основою — прислівником: вічнозелений;

- складні прикметники з другою дієслівною частиною: кораблебудівний;

- окремі складні прикметники: жовтогарячий.

Пишуться через дефіс:

- складні прикметники, утворені від сурядних словосполучень (коли всі слова можна з’єднувати сполучником і): науково-технічний, українсько-молдавський, м’ясо-молочний, суспільно-політичний;

- складні прикметники на позначення відтінків кольорів, смаків: сріблясто-сірий, кисло-солодкий;

- назви сторін світу: південно-західний;

- складні прикметники з першою частиною на -ико, -іко: історико-культурний, фізико-математичний.

- з частинами пів- і напів- зазвичай пишуться разом: піваркуша. Частина пів- через дефіс лише з власними назвами: пів-Європи.

Правильна відповідь Б.

10. Завдання перевіряє засвоєння орфограми «Букви е/и у префіксах». Написання ненаголошених голосних у префіксах пре-, при- залежить від значення, яке вносить префікс у слово.

Префікс пре- вказує на вищу міру ознаки (його можна замінити прислівником прекрасний)

Префікс при- найчастіше вносить у значення слова відтінок наближення, приєднанім: прибуття, приборкати, присвятити, прикраси, привабливо, привілля, пригірок.

Префікс при- може передавати значення неповноти дії: прискорений, пригрітий.

Особливої уваги потребують слова, де значення префікса виявляє себе не досить виразно: приголомшити, примарний, примхливий, але: презирливо. В обмеженому колі уживається префікс прі-: прізвище, прірва, прізвисько, пріфікс. Правильна відповідь .

11. Завдання перевіряє засвоєння орфограми «Букви з/с у префіксах з- (зі-, с-)».

Перед буквами к, п, т, ф, х префікс з- відповідно до вимови записується як с-: стверджувати, сховати, спочатку, скуйовдити, схарактеризувати, спалахнути, скраю, стурбований, сфотографувати, спотворити, сконструювати.

Перед літерами на позначення інших глухих і всіх дзвінких приголосних пишемо префікс з- незалежно від вимови: зшивати, зцілення, зчистити, зсунути. Правильна відповідь В.

12. Завдання перевіряє засвоєння орфограми «Буквосполучення -зьк-, -цьк-, -ськ-, -зтв-, -цтв-, -ств-». При творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ- кінцевий приголосний основи та перший звук суфікса зливаються в один звук, тому змінюються й самі суфікси:

- г, з, ж + -ськ- дають -зьк-: Запоріжжя — запорізький, Буг — бузький, Париж — паризький, француз — французький, Кривий Ріг — криворізький, Петербург — петербурзький;

- к, ч, ц + -ськ- дають-цьк-: Гадяч — гадяцький, узбек — узбецький, Прилуки — прилуцький, Дрогобич — дрогобицький, Кременчук — кременчуцький, Бахмач — бахмацький;

- х, ш, с + -ськ- дають -ськ-: чех — чеський, латиш — латиський, Сиваш — сиваський.

Інші приголосні, зокрема [д], [т], перед суфіксом -ськ- у вимові також змінюються або випадають, проте на письмі ці зміни не позначаються: Кіровоград — кіровоградський. Правильна відповідь В.

13. У родовому відмінку однини іменники другої відміни чоловічого роду мають закінчення -а (-я) або -у (-ю) залежно від їх значення.

Закінчення -а (-я) мають іменники, які означають:

- назви осіб, власні імена та прізвища: студента, хірурга, Василя Стуса, лікаря;

- назви конкретних, обчислюваних предметів: підручника, акваріума, прапора, стовбура, комп’ютера;

- назви мір довжини, ваги, часу: кілограма, гектара;

- терміни іншомовного походження, геометричні фігури: квадрата, синуса, відмінка, коефіцієнта, апострофа;

- назви тварин і дерев: клена, ясена, верблюда, зайця;

- назви населених пунктів: Парижа, Ужгорода, Сімферополя, Житомира;

- назви водойм із наголосом на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності: Дністра, Дніпра, Ірпеня, Тетерева.

Закінчення -у (-ю) мають іменники, які означають:

- абстрактні поняття: стандарту, характеру, різновиду, способу, стилю;

- назви дій, процесів, фізичних і психічних станів: рейсу, удару, польоту, гніву;

- назви установ, організацій та їх підрозділів: стадіону, університету, деканату, зоопарку;

- назви речовин і матеріалів (необчислювані предмети): бензину, кисню, граніту, шовку, цукру;

- назви явищ природи: землетрусу, морозу, вітру;

- назви територій, середовища, чітко не окресленого простору: лугу, космосу, обрію, океану;

- назви держав, територій: Єгипту, Донбасу, Ізраїлю, Ватикану.

Правильна відповідь А.

14. У мові є значна кількість якісних прикметників, які прямо й безпосередньо називають ознаки предметів. Водночас у певних умовах контексту якісну ознаку можуть виражати відносні та присвійні прикметники, які вживаються в переносному значенні. Такі прикметники втрачають зв’язок із назвою предмета чи істоти, через яку позначається ознака, і набувають значення «подібний до предмета чи істоти».

Відносні та присвійні прикметники в значенні якісних передають експресивно— захоплюючі відтінки і виконують художні зображально-виражальні функції. Такі слова є синонімами якісних прикметників.

У запропонованому завданні в значенні якісних уживаються прикметники в словосполученнях: сонячна посмішка (радісна), лимонні стрічки (жовті), лляне волосся (світловолоса), заяча душа (полохлива), калинові уста (яскраво-червоні), фіалкові очі (голубі), сукня (темно-червона), куряча пам'ять (слабка), оксамитові брови (м’які). Відносні прикметники називають ознаку опосередковано, через відношення до підмета: малиновий сік, золоті прикраси. Присвійні прикметники вказують на ознаки та приналежністю до живої істоти і відповідають на питання чий?: лисяча нора. Правильна відповідь Г.

15. Завдання передбачає розмежування складних і складених порядкових числівників. Складні порядкові числівники на -десятий, -сотий, -тисячний, -мільйонний, мільярдний пишуться одним словом: п’ятсот тисячний, шестисотий, вісімдесятий, двомільйонний, п’ятисотий, дванадцятитисячний, семимільйонний, дев’ятисотий, десятитисячний.

У складених порядкових числівниках кожний елемент (простий або складний числівник пишеться окремо: двісті сьомий, триста двадцятий, вісімсот десятий, шістсот. Правильна відповідь В.

16. Правопис прислівників значною мірою залежить від того, яким чином вони утворилися.

Прислівники, утворені злиттям прийменника з іменником або прикметником, який вже не зживається, завжди пишуться разом: допізна, нанівець, поодинці, насамперед, дотла, наперекір, донині, напризволяще, опівночі. Частина прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником, пишеться окремо. Це прислівникові сполучення, у яких іменник певного мірою ще зберігає своє лексичне значення і граматичну форму: тим часом, до побачення.

Складні прислівники, утворені повторенням слова або основи зі службовими словами з ними, пишуться через два дефіси: віч-на-віч, пліч-о-пліч, де-не-де.

Прислівникові сполучення, утворені повторенням того самого змінюваного слова і гідних відмінках, пишуться окремо: сам на сам. Правильна відповідь А.

17. Помилки в побудові словосполучень найчастіше виявляють себе в неправильному вживанні форми залежного слова. Це трапляється, коли мовець намагається будувати словосполучення за аналогією. Так, близькі за значенням прикметники вимагають після себе неоднакових відмінків: характерний (для кого? для чого?) для цієї пори року, але властивий (кому? чому?) ринковій економіці. У ненормованому мовленні відбувається підміна однієї форми іншою, через що з’являються помилки.

Неправильна побудова словосполучень може бути наслідком впливу російської мови. Еквівалентні в обох мовах дієслова можуть вимагати неоднакових відмінкових форм залежного слова, тому потрібно правильно ставити питання від головного слова: зазнати кого? чого?) втрат, опанувати (кого? що?) мову, потребувати (кого? чого?) допомоги, повідомити (кому? чому?) клієнтові, наслідувати (кого? що?) дорослих, хворий на кого? що?) на грип, говорити (ким? чим?) українською мовою, вибачити (кому? чому?) йому, дякувати (кому? чому?) вам, сміятися (з кого? з чого?) з себе, згідно : чим?) з наказом директора, доглядати (кого? що?) хворого, одружитися (з ким?) з Ольгою.

Особливої уваги потребують словосполучення із прийменником по, який в українській мові вживається обмежено (переважно для зазначення місця та вираження розподільного значення чи мети: бігти по дорозі, дати по цукерці, піти по хліб). Еквівалентними російським конструкціям із прийменником по можуть бути словосполучення без прийменника із залежним словом у формі родового та орудного відмінка або із залежним прислівником: товариство охорони тварин, надіслати поштою, працювати вечорами, працювати щосуботи. Правильна відповідь Г.

18. Питання про те, у якій формі потрібно вживати присудок, виникає, зокрема, в тих випадках, коли до складу підмета входить займенник, не схарактеризований за ознакою числа: хто, ніхто, дехто. При такому підметі присудок ставиться в однині, незважаючи на те, що фактично підмет називає множинну кількість осіб: Ніхто з двадцяти потерпілих не звернувся за медичною допомогою. Правильна відповідь А.

19. Просте речення може містити порівняльний зворот, який приєднується за допомогою сполучника як і виділяється комами: Горлечка у пташок жовтувато-білі, середина грудей біліє, як сніжок (Є. Гуцало). Трава потвердішала, потріскує під ногами, як вафлі (Є. Гуцало).

Сполучник як уживається також у складнопідрядному реченні, де він слугує засобом зв’язку між головною та підрядною частинами, перед цим сполучником ставиться кома: Ясно чулося, як коні подзвонюють вуздечками і щипають траву (Г. Тютюнник).

Якщо зворот зі сполучником як передає значення порівняння, ототожнення або виражає значення «в якості кого, чого», то такий зворот не виділяється комами: На Різдво віншувальників чекали з нетерпінням як добрих сповісників і щедро віддячували (В. Скуратівський). — Віншувальники є добрими сповісниками.

Правильна відповідь Б.

20. При однорідних членах можуть бути узагальнюючі слова, які відповідають на ті ж самі питання, що й однорідні члени: На розстелений килимок виклали з торбин нехитрий пастуший сніданок: шмат засмаженої баранини, сухий ячний корж та бурдюк з кумисом (В. Малик).

Узагальнююче слово й однорідні члени мають однакову синтаксичну підпорядкованість: виклали (кого? що?) сніданок, виклали (кого? що?) шмат, корж, бурдюк.

За відсутності узагальнюючого слова двокрапка перед однорідними членами не ставиться: Наші дівчата плетуть вінки з квітів маку й синіх волошок, білого ромен-зілля, чорнобривців та дикої рожі (О. Воропай).

У цьому реченні словоформа з квітів не може бути узагальнюючим словом, оскільки ця словоформа й однорідні члени відносяться до різних слів: плетуть (з чого?) з квітів, з квітів (яких?) маку, волошок, ромен-зілля, чорнобривців.

Відсутні узагальнюючі слова й у двох наступних реченнях: Листя лежить на дривітні, на колодах осикових дров, на купі гарбузів, на зв’язаному в сніпки кукурудзинні (Є. Гуцало). В руках мати несе кріп, моркву, петрушки пучечок свіжо-зеленої рясної (О. Гончар). У цих реченнях дієслова-присудки лежить і несе не можуть бути узагальнюючими словами, оскільки однорідні члени виконують іншу синтаксичну роль — обставини (у першому реченні), додатків (у другому реченні). Правильна відповідь Б.

21. Завдання передбачає розмежування різних випадків уживання тире у простому та складному реченнях. Цей знак ставимо між підметом і присудком на місці пропущеного дієслова-зв’язки, якщо обидва головні члени речення виражені іменником у називному відмінку: І тільки Слово — пам’яті спасенність (Л. Костенко).

Також ставимо тире в неповних реченнях на місці пропущеного члена речення, який відтворюється зі змісту самого речення або з контексту: В городі — піч, на гудинні — череп’я (Л. Костенко).

У складному безсполучниковому реченні тире ставимо, якщо друга частина повідомляє про наслідок дії, названої в першій частині: Гроза пройшла — зітхнули трави (О. Олесь).

У простому реченні, звичайно, відокремлюється прикладка, тобто означення, виражене іменником із залежними словами. Якщо така прикладка мас пояснювальне або уточнювальне значення і стоїть у кінці речення, то вона відокремлюється за допомогою тире: Орю свій переліг — убогу ниву (Т. Шевченко). Правильна відповідь Б.

22. Завдання передбачає розмежування різних типів безсполучникових складних речень і пунктуації в них.

У безсполучникових складних реченнях з однотипними частинами, де немає підпорядкованості однієї частини іншій, ставимо кому. Якщо частини досить далекі за змістом або мають у своїх межах розділові знаки, ставимо крапку з комою: Навкруги стояла мертва тиша, навіть на осиці листя було нерухоме, не тремтіло (О. Кониський).

Двокрапка ставиться в безсполучниковому складному реченні з різнотипними частинами, якщо друга частина повідомляє про причину того, про що йде мова в першій частині, або коли друга частина пояснює, доповнює чи розкриває зміст першої: Важко стрепенулося серце: мабуть, цю красу я бачу востаннє (Ю. Мушкетик). І на хвилину її тужно стане: в кожної людини є свої підстави для суму й радощів (Б. Антоненко-Давидович).

У безсполучниковому складному реченні ставиться тире за різних умов, зокрема і тоді, коли в першій частині зазначається час або умова того, про що йдеться у другій частині (можна вставити сполучники коли, якщо): Ізот Лобода було сокиру зробить — -:чим її не пощербиш (О. Гончар). Правильна відповідь Б.

23. У складнопідрядному реченні з кількома підрядними, а також у складному реченні із сурядним і підрядним зв’язком можуть опинитися поряд два засоби зв’язку: ш підрядні сполучники або сурядний сполучник і підрядний. Кома між двома сполучниками ставиться в тому випадку, коли вилучення підрядного речення, яке стоїть після сполучника, не тягне за собою перебудови головного речення: Очі шукали затінку, і, коли попереду за ризою озимини затуманіли дерева, відразу стало веселіше Б. Харчук). У цьому реченні підрядне може бути вилучене без руйнування головної частини речення: Очі шукали затінку, і... відразу стало веселіше.

Якщо вилучення підрядного речення неможливе без порушення структури іншої частини речення (за наявності у другій частині слів то, але), то кома між двома сполучниками не ставиться: Небо над яругою було таке чисте і таке гучне, що коли кобильчина підняла вгору голову і заіржала, то іржання те розбилось на десять відгуків і покотилось по ярузі (Г. Тютюнник). Правильна відповідь А.

24. Щоб установити відповідність між фразеологізмом і його лексичним синонімом, потрібно правильно розтлумачити значення фразеологізму:

брати за душу — зворушити;

припадати до душі — подобатись;

перемивати кісточки — пліткувати;

дати березової каші — покарати.

Правильна відповідь 1B; 2А; 3Д; 4Г.

25. Щоб установити відповідність між виділеним словом і частиною мови, треба з’ясувати граматичні ознаки цього слова та його функцію в реченні.

У реченні: Навкруги золотіє хлібна нива. — Слово навкруги означає місце дії та відповідає на питання де? Це слово виконує синтаксичну роль обставини місця. Отже, це слово — прислівник.

У реченні: Ми збирали тільки білі гриби. — Слово тільки надає слову білі додаткового відтінку, а саме обмежувально-видільного. Функцій члена речення це слово не визначає, тому воно належить до службових частин мови. Це слово є часткою.

У реченні: Довкола багаття сидять косарі. — Слово довкола разом із закінченням іменника багаття виражає залежність цього іменника від дієслова: сидять (довкола сидять / довкола багаття). Синтаксичних функцій члена речення це слово не виконує, отже, це службова частина мови — прийменник.

У реченні: Як тільки з'явиться нагода, ми поїдемо до Києва. — Поєднання слів як тільки служить для зв’язку частин складного речення, отже, це слово — сполучник.

Правильна відповідь 1Б; 2Д; 3В; 4Г.

26. Щоб установити відповідність між складним реченням із кількома підрядними та даною схемою, потрібно з’ясувати кількість частин складного речення, їхню підпорядованість і типи підрядних. Залежно від цих складників визначаються типи речень:

- складнопідрядні речення з послідовною підрядністю;

- складнопідрядні речення з однорідною супідрядністю;

- складнопідрядні речення з неоднорідною супідрядністю.

Слід звернути увагу на те, що у складнопідрядних реченнях із кількома підрядними можуть поєднуватися різні види підрядності.

У пропонованому завданні складні речення відповідають таким схемам:

1. Коли випаде перший сніг, коли сиротливо прихилиться додолу останнє стебло минулого літа, мов журиться і тужить за тим, що одцвіло й одшуміло, мені згадується давнина (Е. Антоненко-Давидович).

2. Навіть далекий вогник на хуторі біля містка теж здається зорею, що стала в чиємусь вікні, щоб радісніше жилося добрим людям, які з надією дивляться на неї (М. Стельмах).

3. Коли до цього додати українські народні пісні, що Тарас чув від батька, від матері й сестри Катерини, а то й від захожих кобзарів і лірників, то не важко уявити духовну атмосферу, якою насолоджувалась думка й розум майбутнього поета (А. Чайковський).

4. Отже, хто бачив дочку сотника Таволги, той би сказав, може, що вона краща й над ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце. шо звеселяє й рибу в морі і звіра в дуброві. (П. Куліш).

Правильна відповідь 1В; 2Б; 3Д; 4Г.

27. Щоб визначити розряд займенника, іноді потрібно з’ясувати особливості його вживання в реченні. У складнопідрядному реченні Я знаю все, що ти скажеш, займенник про є засобом зв’язку між головною та підрядною частинами, отже, належить до розряду відносних. У питальному реченні: Що ти мені приніс? займенник що є питальним. У реченні Мій син їх зустріне займенник їх указує на особу, виконує синтаксичну роль додатка і належить до розряду особових (вони). Займенник хтось — неозначений, всі — означений. Правильна відповідь 1Б; 2А; 3Г; 4В.

28. Дієслово запросиш — майбутнього часу другої особи однини; вийдемо — майбутнього часу першої особи множини; спливають — теперішнього часу третьої особи множини; забув — минулого часу чоловічого роду однини.

Правильна відповідь 1Г; 2Д; 3А; 4Б.

Коментар до аналізу тексту

Завдання передбачає розуміння поданого тексту, вміння проаналізувати його зміст, виявити композиційні та стильові особливості.

29. Текст належить до наукового стилю мовлення. Його основні риси: об’єктивність, послідовність, логічність викладу, визначення понять, звернення до наукового досвіду, наявність посилань. Правильна відповідь В.

30. Помилковим є тлумачення слова суб’єктивний. Суб’єктивний — це упереджений, небезсторонній. Правильна відповідь Г.

31. Спільним у поглядах мислителів Відродження та Епікура є усвідомлення цінності прижиттєвих радощів, захоплення життям. Правильна відповідь В.

32. Філософи прагнули примирити суперечності між суспільним та особистим. На думку багатьох із них, істинне щастя можливе, коли досягнуте гармонійне поєднання щастя для одного і щастя для всіх. Правильна відповідь Г.

33. У фрагменті «держава... приборкує індивідуалізм» виділене слово вжите в переносному значенні. Це метафора. Правильна відповідь Б.

34. Посилання на Л. М. Толстого не заперечує попередню думку, яка є тезою, тому й не спростовує її. Це посилання не може бути антитезою, оскільки не суперечить попередньому твердженню, а навпаки, поглиблює його. Реалізоване бажання, внутрішня задоволеність людини своїм життям виявляє себе в її почуттєво-емоційному стані, який характеризується відчуттям радості, припливу енергії, піднесення життєвих сил. Щаслива людина не лише розумом відчуває, що вона задоволена своїм життям, така людина має благодатну змогу переживати оптимістичний настрій, насолоду, яскраві, життєдайні емоції. Цей зміст переданий у судженні великого письменника. Правильна відповідь Б.

35. Наводячи міркування про щастя, які належать мислителям різних епох, автор в тексті не висловлює критичного ставлення до них зі свого боку, так само як не спростовує жодного з цих тверджень. Автор також не подає жодних аргументів, які б підтверджували істинність наведених концепцій. Думки мислителів подано з метою показати актуальність проблеми від найдавніших часів донині, відтворити концепції розроблені різними філософами, знайти в кожній із них раціональне зерно, .узагальнити науковий досвід. Правильна відповідь В.

36. Слово «інтегральний» означає цілісний, єдиний, тому не входить у синонімічні риси слів: різний (диференційний), рівнозначний (тотожний), напружений (інтенсивний).Правильна відповідь Б.

Частина 2. Завдання з української літератури (37-60)

37. Наведені рядки — це уривок з народної пісні про Богдана Хмельницького «Чи той-то хміль». Ім’я Богдана Хмельницького неодноразово згадується в цій пісні, так тисе як і назва міста Жовті Води, де Хмельницький переміг у битві з поляками. Пісня містить звертання до Богдана, і його відповіддю є саме наведені рядки. Отже, героєм m рядків є гетьман Богдан Хмельницький, який висловлює свою віру в перемогу над шестом. Правильна відповідь Б.

38. У поемі Т. Шевченка «Гайдамаки» головному героєві — сироті Яремі — козаки дають прізвище Галайда, перебравши перед цим декілька інших:

«Прізвища немає!»

«Хіба байстрюк? Без прізвища —

Запиши, Миколо,

У реєстр. Нехай буде...

Нехай буде Голий,

Так і пиши!»

«Ні, погано!»

«Ну, хіба Бідою?»’

«І це не так».

«Стривай лишень,

Пиши Галайдою».

Записали.

Обране для сироти Яреми прізвище відбиває його соціальний стан, адже галайда — це бездомний бурлака. Правильна відповідь Б.

39. Своєму другові Якові де Бальмену Т. Шевченко присвятив поему «Кавказ». Яків де Бальмен — офіцер, художник, родом із Полтавщини, ілюстрував збірку Шевченкових віршів, загинув на Кавказі під час походу царського війська проти черкесів. Загибель друга стала поштовхом до написання твору, у якому поет викриває загарбницьку політику російського самодержавства, зображає Російську імперію як гігантську тюрму народів, саркастично розвінчує дворянську мораль. З болем поет пише про безглуздість загибелі свого друга:

І тебе загнали, мій друже єдиний.

Мій Якове добрий! Не за Україну,

А за Ті ката довелось пролить

Кров добру, не чорну. Довелось запить

З московської чаші московську отруту!

Правильна відповідь Б.

40. Наділення головного героя, який діє у надзвичайних обставинах, винятковими рисами характерне для літературного напряму романтизму. Романтизм — це художній метод і напрям, якому властиве неприйняття існуючої дійсності, поривання у світ мрії та фантазії, домінування у творах суб’єктивно-оцінних елементів. На перший план виходять виняткові, ідеалізовані герої, які сповідують ідею визволення людини, її духовної свободи. Правильна відповідь В.

41. Наведені рядки з твору М. Коцюбинського «Intermezzo», який є своєрідним естетичним маніфестом письменника, ліричним роздумом про завдання митця в переломні суспільно-історичні часи. Героєві новели вдалося на деякий час забути про життєві проблеми, біль і горе людське і поринути у світ степової природи. Однак його intermezzo (відпочинок) триває недовго, митець не може сховатися від людей. Він усвідомлює свій творчий обов’язок і налаштовує душу на сприйняття людських страждань. У фіналі твору, так само як і на початку, з’являється образ Залізної руки города, і герой покірливо дає себе забрати, повертається у повсякденне життя, залишаючись вірним своїм ідеалам. Правильна відповідь Г.

42. У наведених рядках із вірша В. Сосюри використана гіпербола. Гіпербола (грецьк. — перебільшення) — різке перебільшення якихось рис людини, предметів або явищ, їх розмірів, кількості, сили з метою надання зображувальному виразності, загостреності, емоційності. Правильна відповідь В.

43. У наведеному вірші І. Франка використано такі засоби художньої образності, як анафора в поєднанні з риторичним запитанням. Анафора (грецьк. — піднесення) — синтаксична фігура, коли віршовані рядки чи строфи або суміжні речення починаються одними й тими ж словами, словосполученнями чи реченнями. Риторичне запитання — питальне речення, що не вимагає відповіді. У наведених рядках використане риторичне запитання «Чому не смієшся ніколи?». Запитання звернене до уявної співрозмовниці й не вимагає відповіді. Повторення цього запитання дає підстави вважати його анафорою. Так само анафорою є повторення частки чи в питальних реченнях, яка передає зміст припущення. Правильна відповідь А.

44. До покоління поетів-шістдесятників належить Іван Драч. Шістдесятниками називають поетів і письменників, які творили в 60-ті роки XX ст. і сповідували ідею свободи творчості та вільного самовираження особистості. У 60-ті роки відбувається національно-культурне відродження в літературі та мистецтві. До когорти шістдесятників входили також В. Симоненко, Л. Костенко, Д. Павличко, М. Вінграновський, Б. Олійник. Правильна відповідь Б.

45. Рядки «Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя» належать Василеві Стусу. Ці слова звучать у поезії «Як добре те, що смерті не боюсь я», що за жанром є віршем-медитацією. Вірш сповнений екзистенціальними роздумами автора, для якого вічними цінностями є Україна та її народ. Свою творчість і героїчний подвиг він присвячує їм:

Народе мій, до тебе я ще верну,

Як в смерті обернуся до життя

своїм стражданням і незлим обличчям.

Як син, тобі доземно уклонюсь

і чесно гляну в чесні твої вічі

і в смерті з рідним краєм поріднюсь.

Інші твердження є неправильними: автор поеми «Берестечко» — Л. Костенко, оповідання «Зав’язь» написав Григір Тютюнник; Нью-Йоркська група поетів утворилась г другої світової війни; роман у віршах «Маруся Чурай» написала Л. Костенко. Правильна відповідь Д.

46. Правильним є твердження В: у поемі «І мертвим, і живим...» Т. Шевченко розвінчує брехливий лібералізм українського панства;

...в Україну принесли

Великих слів велику силу,

Та й більш нічого.

В інших випадках наведено рядки із творів, що не відповідають названим у твердженні «Тихесенько вітер віє...» — рядки з поеми «Сон»; «Схаменіться! Будьте люди...» — рядки з послання «І мертвим, і живим...»; «Не вмирає душа наша...» — рядки з поезії «До Основ’яненка»; «Реве, свище заверюха» — рядки з поеми «Катерина». Правильна відповідь Б.

47. Рядки «Тускло горить лампада перед образом Марії. Перед лампадою, як різьблення, стоїть моя зажурена мати» з твору «Я (Романтика)» М. Хвильового. Мати носить ім’я Марія. Це ім’я — символ Богоматері, що є втіленням доброти -ї милосердя. Мати стає жертвою фатального вибору, який здійснює її син чекіст. Фактична відданість примарній та антилюдяній ідеї протиставлена в новелі гуманізму і звичним загальнолюдським цінностям. Правильна відповідь А.

48. Про «Сибір неісходиму» згадує Григір Тютюнник у новелі «Три зозулі з поклоном». Вираз «Сибір неісходима» автор взяв із поеми Т. Шевченка «Кавказ»:

У нас же й світа, як на те —

Одна Сибір неісходима,

А тюрм, а люду!.. Що й лічить!

Наведені слова вживає герой твору у своєму листі до дружини: «...послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір неісходиму, а чи впадуть од морозу». Ці слова дають змогу дружині зрозуміти, де відбуває ув’язнення її чоловік. Рядки з вірша Шевченка спонукають читача провести аналогію між свавіллям царського самодержавства та беззаконням тоталітарного режиму. Правильна відповідь В.

49. Протистояння фанатизму та гуманізму є наскрізною темою твору «Я (Романтика)» М. Хвильового. Головний герой новели, чекіст, ще не втратив своєї людської цінності, не випадково він говорить: «Я — чекіст, але я і людина». Він чутливий, здатний осягнути розумом і душею культурні цінності. І головне — глибоко любить свою справу. Однак його захоплює фанатична віра в революційну доктрину, і це обеззброюється в боротьбі з Тагабатом, який уособлює звірячі інстинкти. Поклавши на чаші -крезів синівський та революційний обов’язок, герой робить фатальний вибір, жертвою якого стає рідна мати чекіста. Цей злочин проти людяності веде героя в нікуди. У новелі з’являється образ «мертвої дороги», яка унеможливлює створення гармонійного суспільства. Правильна відповідь Б.

50. Думка «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду» належить старому Половцю, героєві роману Ю. Яновського «Вершники». Батькову науку вперше згадує один із братів Половців Андрій перед тим, як його, пораненого, за наказом брата Оверка, вбивають козаки. Потім слова батька повторює Оверко, стоячи під дулом Панасового маузера. Таким чином автор показує, як антилюдяна революційна ідеологія призводить до загибелі роду. Правильна відповідь Г.

51. Постмодернізм (лат. — після і фр. — сучасний, новітній) — напрям у сучасній філософії, мистецтві, літературі та естетиці, що виник на ґрунті модернізму. Постмодерністи вибудовують особливу концепцію світу, у якому митець виступає як відсторонений спостерігач. Для естетики постмодернізму характерні карнавальність і багатоголосся, синтез елітарної та масової культури, поєднання іронічно-сміхового і серйозного ставлення до дійсності. Юрій Адрухович входить до літературного угруповання «Бу-Ба-Бу», що виникло у Львові в 1985 році, є автором творів «Московіада», «Рекреації», «Перверзія». Правильна відповідь Д.

52. «Любові Всевишній присвячується» — таку присвяту подає Григір Тютюнник до своєї новели «Три зозулі з поклоном». У новелі по-особливому розкривається тема кохання. Героям твору не судилося бути разом, вони одружені, мають свої сім’ї.

Михайло — чуйна людина, має поетичну душу, любить свою дружину й сина. Він розуміє, що юна Марфа закохана в нього. Це бачить і дружина Михайла Софія. У складній ситуації герої виявляють і душевний такт, і повагу один до одного, і глибоку людяність. Життя Михайла перекреслене сталінськими репресіями, його засилають у «Сибір неісходиму», та попри відстань і усвідомлення того, що це розставання назавжди, герої відчувають один одного і зберігають у своїх душах велике та світле почуття. Правильна відповідь Д.

53. «Цвітові яблуні» присвячений твір «Я (Романтика)» М. Хвильового. Ця присвята має викликати асоціації з новелою М. Коцюбинського «Цвіт яблуні». Твір М. Хвильового написаний в особливому стилі, який дозволяє передати трагізм революційної епохи та змалювати складний психологічний стан героїв, їх стривожену і водночас піднесено-екзальтовану свідомість. Стиль М. Хвильового був сформований на ґрунті імпресіонізму, для якого характерне заглиблення у психологію людини, прагнення передати внутрішній конфлікт, відтворення мінливих відчуттів і переживань. Ці риси імпресіонізму виявляють себе зокрема в новелі М. Коцюбинського «Цвіт яблуні», який присвячено твір. М. Хвильового. Правильна відповідь Г.

54. Двоскладова стопа з наголошеним другим складом має назву ямб. Ямбом написано «Енеїду» І. Котляревського, вірш І. Франка «Каменярі», початок балади Т. Шевченка «Причинна»:

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

Правильна відповідь А.

55. Основна думка про зображені в художньому творі події, оцінка їх автором — це ідея. У своєму творі письменник, поет різними засобами виділяє певні сторони поведінки людей, націлює читача на пошуки причиново-наслідкових зв’язків між подіями, явищами світу, виявлення мотивів, які зумовлюють вчинки героїв. Розкриваючи внутрішній світ персонажів, автор відкрито чи приховано оцінює зображуване: щось схвалює або засуджує, підносить або викриває. Так формується основна думка твору, заради вираження якої твір був написаний. Правильна відповідь Б.

56. Втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі, яке використовується переважно в байках, притчах, це — алегорія. Найчастіше за допомогою прийому алегорії відтворюються людські риси та характери в образах тварин, рослин, предметів, явищ природи. Правильна відповідь Д.

57. Правильна відповідь 1Б; 2Д; ЗВ; 4А.

58. Правильна відповідь 1В; 2Д; ЗА; 4Б.

59. Правильна відповідь ІД; 2А; ЗБ; 4В.

60. Правильна відповідь 1Г; 2Д; ЗА; 4В