100 кроків до ЗНО - Українська мова і література - Жовтобрюх В.Ф. 2010

Тренувальний тест № 1
Частина 1. Завдання з української мови

Прочитайте текст. Виконайте завдання (1-7), обравши одну правильну відповідь з чотирьох варіантів

(1) А що за ранок у степу! (2) Над балками, над рудками та над ярами піднімається вгору, наче намітка, пелена сивої пари. (3) От і горобці зацвірінькали; десь високо-високо, либонь, за хмарами чується пісня жайворонкова, ніби дзвіночки дзвенять навсібіч. 4) Повіяв свіжий, ранковий вітерець. (5) І зразу неначе кров’ю облило кругом степ. 6) Сонце йде повагом вгору, міняється колір степу: червоність меньшає, трава здається золотисто-зеленою.

(За О. Кониським)

1. Орфографічна помилка є в слові:

A) вгору;

Б) меньшає;

B) навсібіч;

Г) золотисто-зеленою.

2. Неправильно визначено кількісне співвідношення між звуками та буквами у слові:

A) чується (звуків — 6, літер — 7);

Б) піднімається (звуків — 11, літер — 12);

B) дзвенять (звуків — 7, літер — 8);

Г) здається (звуків — 7, літер — 8).

3. Не є сполучником слово:

A) що (1);

Б) наче (2);

B) ніби (3);

Г) неначе (5).

4. Підрядна порівняльна частина міститься в реченні:

A) другому;

Б) третьому;

B) п’ятому;

Г) шостому.

5. Вставне слово вжите в реченні:

A) другому;

Б) третьому;

B) п’ятому;

Г) шостому.

6. Односкладним безособовим є речення:

A) перше;

Б) третє;

B) п’яте;

Г) шосте.

7. Різні види зв’язку наявні в реченні. Складне речення з різними видами зв’язку —

A) друге;

Б) третє;

B) п’яте;

Г) шосте.

Оберіть одну правильну відповідь із п’яти варіантів (8-23)

8. Позначте рядок, у якому в усіх словах на місці крапок пишеться літера и:

A) автор...тет, апельс...н, д...плом, інтел...гент;

Б) ет...кет, віз...т, д...агноз, бенз...н;

B) с...туація, пр...нтер,, гібр...д, флам...нго;

Г) конс...ліум, піаніс...мо, лімуз...н, р...тор...ка;

Д) с...стема, універс...тет, х...рург, арт...ст.

9. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться через дефіс:

A) (українсько) німецький, (вічно) зелений, (науково) технічний, (пів) аркуша;

Б) (південно) західний, (сріблясто) сірий, (історико) культурний, (пів) Європи;

B) (темно) червоний, (м’ясо) молочний, (корабле) будівний, (кисло) солодкий;

Г) (суспільно) політичний, (фізико) математичний, (західно) європейський, (жовто) гарячий;

Д) сніжно (білий), (пів) України, (фінансово) економічний, (довго) вічний.

10. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з префіксом при-:

A) пр...боркати, пр...гірок, пр...свячений, пр...красний;

Б) пр...голомшити, пр...краси, пр...вабливо, пр...марний; -

B) пр...мхливий, пр...білля, пр...звище, пр...скорений;

Г) пр...цінитися, пр...гріти, пр...буття, пр...зирливо;

Д) пр...множити, пр...тулити, пр...старілий, пр...трусити.

11. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з префіксом с-:

A) (з, с) тверджувати, (з, с) кочити, (з, с) ховати, (з, с) шивати;

Б) (з, с) початку, (з, с) куйовдити, (з, с) характеризувати, (з, с) цілення;

B) (з, с) палахнути, (з, с) краю, (з, с) турбований, (з, с) фотографувати;

Г) (з, с) потворити, (з, с) конструювати, (з, с) чистити, (з, с) сунути;

Д) (з, с) хвалити, (з, с) чепитися, (з, с) худнути, (з, с) крутити.

12. Позначте рядок, у якому правильно записані всі прикметники:

A) запорізький, гадяцький, узбецький, чешський;

Б) прилуцький, латишський, кіровоградський, петербуржський;

B) дрогобицький, кременчуцький, сиваський, бузький;

Г) бахмацький, паризький, французький, криворіжський;

Д) празький, чикагськии, галицький, казахський.

13. Позначте рядок, у якому всі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення -а (-я):

A) кілограм, підручник, акваріум, Париж;

Б) гектар, прапор, Ужгород, рейс;

B) комп’ютер, стовбур, Єгипет, апостроф;

Г) стадіон, квадрат, Буг, стандарт;

Д) портфель, мольберт, суфікс, океан.

14. Позначте рядок словосполучень, у яких усі відносні та присвійні прикметники вжито у значенні якісних:

A) сонячна посмішка, лимонні стрічки, золоті прикраси;

Б) лляне волосся, малиновий сік, заяча душа;

B) калинові вуста, фіалкові очі, лисяча нора;

Г) вишнева сукня, куряча пам’ять, оксамитова шкіра;

Д) солодкий голос, срібна монета, бузковий колір.

15. Позначте рядок числівників, кожен з яких пишеться як одне слово:

A) (двісті) сьомий, (п’ятсот) тисячний, (шести) сотий, (вісім) десятий;

Б) (чотирьох) сотий, (дво) мільйонний, (триста) двадцятий, (вісімсот) десятий;

B) (п’яти) сотий, (дванадцяти) тисячний, (семи) мільйонний, (три) мільярдний;

Г) (дев’яти) сотий, (десяти) тисячний, (п’яти) мільйонний, (шістсот) вісімдесятий; Д) (двадцяти) тисячний, (двісті) десятий, (семи) сотий.

16. Позначте рядок, у якому всі прислівники та прислівникові сполучення мають однаковий спосіб написання:

A) (до) пізна, (на) нівець, (по) одинці, (на) самперед;

Б) віч (на) віч, пліч (о) пліч, де (не) де, сам (на) сам;

B) (в) поперек, (до) тла, (на) перекір, (тим) часом;

Г) (до) нині, (на) призволяще, (о) півночі, (до) побачення;

Д) (на) справді, (по) всюди, (під) ряд, (на) зло.

17. Позначте рядок, у якому всі словосполучення побудовані правильно:

A) опанувати мову, зазнати втрат, потребувати допомоги, повідомити клієнта;

Б) наслідувати дорослих, працювати по суботах, хворий на грип, говорити українською мовою;

B) вибачити йому, дякувати вам, сміятися з себе, властивий для ринкової економіки;

Г) згідно з наказом директора, доглядати хворого, одружитися з Ольгою, характерний для цієї пори року;

Д) завдати збитків, працювати за сумісництвом, піти по хліб, по замовленню слухачів.

18. Позначте речення, що потребує редагування:

А) Ніхто з двадцяти потерпілих не звернулися за медичною допомогою.

Б) Кожен із присутніх висловив свою думку щодо зазначеної проблеми.

В) Дехто з працівників залишився на робочому місці.

Г) Усі. хто перебував на диспансерному обліку, одержали путівки до профілакторію.

Д) Жоден з нас не відмовився від роботи.

19. Позначте речення, у якому перед як не ставиться кома (розділові знаки пропущено.

A) Ясно чулося (?) як коні подзвонюють вуздечками і щипають траву (Григорій Тютюнник ).

Б) На Різдво віншувальників чекали з нетерпінням (?) як добрих сповісників і щедро віддячували (В. Скуратівський).

В) Горлечка у пташок жовтувато-білі середина грудей біліє (?) як сніжок (Є. Гуцало).

Г) Фраза потвердішала потріскує під ногами (?) як вафлі (Є. Гуцало).

Д). Голоси розіллються як звуки трембіти (Б. Лепкий).

20. Позначте речення з однорідними членами й узагальнюючим словом, після якого потрібно поставити двокрапку (розділові знаки пропущені):

А) Наші дівчата плетуть вінки з квітів маку й синіх волошок білого ромен-зілля чорнобривців та дикої рожі (О. Воропай).

Б) На розстелений килимок виклали з торбин нехитрий пастуший сніданок шмат насмаженої баранини сухий ячний корж та бурдюк з кумисом (В. Малик).

В) Листя лежить на дривітні на колодах осикових дров на купі гарбузів на зв’язаному в сніпки кукурудзинні (Є. Гуцало).

Г) В руках мати несе кріп моркву петрушки пучечок свіжо-зеленої рясної (О. Гончар).

Д) Золотились навкіл лани жита пшениці ячменю (О. Гончар).

21. Позначте речення, у якому за допомогою тире відокремлюється прикладка:

A) І тільки Слово — пам’яті спасенність (Л. Костенко).

Б) Орю свій переліг — убогу ниву (Т. Шевченко).

B) В городі — піч, на гудинні — череп’я (Л. Костенко).

Г) Гроза пройшла — зітхнули трави (О. Олесь).

Д) Листок тополі — зелене дзеркало (Д. Чередниченко).

22. Позначте безсполучникове складне речення, між частинами якого потрібно поставити тире:

A) Навкруги стояла мертва тиша (?) навіть на осиці листя було нерухоме, не тремтіло (О. Кониський).

Б) Ізот Лобода було сокиру зробить (?) нічим її не пощербиш (О. Гончар).

B) Важко стиснулося серце (?) мабуть, цю красу я бачу востаннє (Ю. Мушкетик).

Г) І на хвилину вам тужно стане (?) в кожної людини є свої підстави для суму й радощів (Б. Антоненко-Давидович).

Д) У Київ князь не поїхав (?) він боявся татар (В. Малик).

23. Позначте речення, у якому між двома сполучниками слід поставити кому:

A) Очі шукали затінку, і (?) коли попереду за ризою озимини затуманіли дерева, відразу стало веселіше (Б. Харчук).

Б) Небо над яругою було таке чисте і таке гучне, що (?) коли кобильчина, теж, мабуть, зачувши красу і роздолля, підняла вгору голову і заіржала, то іржання те розбилося на десять відгомонів і покотилося по ярузі (Г. Тютюнник).

B) Груші-сагачки терпляче стримували себе, щоб не зацвісти, бо (?) хоч горобці й порозпускали хвости та крила, але не треба поспішати з цвітінням (М. Вінграновський ).

Г) Між лісом і струмком простелилась долонька лугу, і (?) коли йти по траві, то з-під ніг весь час вискакують прозорокрилі коники (Є. Гуцало).

Д) Мати несла ягоду до вуст, і (?) коли роздушувала черешню, то в кутиках вуст спалахував сік (Є. Гуцало).

Завдання на встановлення відповідності (24-28)

24. Установіть відповідність між фразеологізмом та його лексичним синонімом:

1. Брати за душу.

2. До душі припадати.

3. Перемивати кісточки.

4. Дати березової каші.

А) Подобатись.

Б) Лякати.

В) Зворушити.

Г) Покарати.

Д) Пліткувати.

25. Установіть відповідність між виділеним словом і частиною мови:

1. Навкруги золотіє хлібна нива.

2. Ми збирали тільки білі гриби.

3. Довкола багаття сидять косарі.

4. Як тільки з’явиться нагода, ми поїдемо до Києва.

А) Займенник.

Б) Прислівник.

В) Прийменник.

Г) Сполучник.

Д) Частка.

26. Установіть відповідність між складними реченнями та поданими схемами:

1. Коли випаде перший сніг, коли сиротливо прихилиться додолу останнє стебло минулого літа, мов журиться і тужить за тим, що одцвіло й одшуміло, мені згадується давнина (Б. Антоненко-Давидович).

2. Навіть далекий вогник на хуторі біля містка теж здається зорею, що стала з чиємусь вікні, щоб радісніше жилося добрим людям, які з надією дивляться на неї (М. Стельмах).

3 Пази до цього додати українські народні пісні, що Тарас чув від батька, від матері й сестри Катерини, а то й від захожих кобзарів і лірників, то не важко у ханти духовну атмосферу, якою насолоджувалась думка й розум майбутнього дзета (А. Чайковський).

4. Отже, хто бачив дочку сотника Таволги, той би сказав, може, що вона краща за ясную зорю в погоду, краща й над повний місяць серед ночі, краща й над саме сонце, що звеселяє й рибу в морі, і звіря в дуброві (П. Куліш).

27. Визначте відповідність між займенником та розрядом:

1. Присвійний

2. Відносний

3. Неозначений

4. Питальний

А) Я знаю все, що ти скажеш.

Б) Мій син їх зустріне.

В) Що ти мені приніс?

Г) У двері хтось постукав.

Д) Прийшли всі учні.

28. Визначте відповідність між дієслівною формою та її характеристикою

1. Інфінітив

2. Дієприслівник

3. Відмінювані

4. Змінні

А) теперішній час, 3 ос., множина;

Б) минулий час, ч. р., однина;

В) минулий час, ж. р., однина;

Г) майбутній час, 2 ос., однина;

Д) майбутній час, 1 ос., множина.

Прочитайте текст. Виконайте завдання 29-36, обравши одну правильну відповідь

Щастя

(1) Для внутрішнього світу кожної людини природною потребою є відчувати й усвідомлювати себе щасливою. Щастя — це вищий прояв реалізації сенсу життя особистості. В усі часи філософи прагнули з багатьох індивідуальних уявлень вивести загальне поняття істинного людського щастя.

(2) Сократ говорив, що щастя — зовсім не радість, задоволення, воно — в іншому: у внутрішньому стані душі, у володінні чеснотами, головна з яких — справедливість. Мислитель був переконаний, що щасливою може бути тільки людина прекрасна душею, справедлива, та, чия душа не зачеплена злом або прагне звільнитися від зла. Справжнє, істинне щастя — це турбота про свою душу, орієнтація на розум, істину та доброзичливість, прагнення завжди залишатися людиною, зберігати свою внутрішню гідність.

(3) Платон також вважав, що щастя — доброчинність, а найвища чеснота — справедливість. Саме вона — справедливість — є ключем до щастя. Філософ знаходить справедливість у державі, що об’єднує всіх індивідів у єдине ціле, що приборкує індивідуалізм у різних його проявах.

(4) Інших поглядів дотримувався Епікур: краса почуттєвої насолоди, захоплення життям — ось цінності людської душі, яка не вічна, а щастя — явище земне, прижиттєве. Проте, наполягаючи на насолоді, Епікур на живу, яскраву стихію почуттів накладає заборони та норми розумного, стверджуючи, що якщо жити розумно та морально, можна жити приємно.

(5) Блаженство і щастя — це шлях до свободи, звільнення від страхів, журби, страждань. Епікур прагнув звільнити людину від страхів перед невідомим — волею Богів, Роком, Долею — і відкрити шлях до віри в себе. Саме власна свобода від страхів, заборон робить людину щасливою. А щаслива людина не буде вершити зло.

(6) Християнська релігія забороняла людині любов до самої себе, почуттєві радощі та задоволення. Земне життя короткочасне, і завдання в нього інші: підготовка собі раю в іншому, потойбічному світі, де й очікується щастя.

(7) Гуманісти Відродження, а слідом за ними французькі матеріалісти повстали проти цієї догми. Вони були свого роду продовжувачами ідей Епікура, але їх світогляд був дітищем свого часу, де первинною проблемою був пошук можливості поєднання особистих і суспільних інтересів, особистого й суспільного щастя. Вони вважали, що справа держави — розсіяти ілюзії, створити ідеальні закони й досконале виховання, що спонукає до дійсного щастя.

(8) Канта хвилювала антитеза: обов’язок — особисте щастя. Він роз’єднує ці поняття, вважаючи, що найпрекрасніше в людині — служіння обов’язку, вірність йому всупереч пристрасті, успіху. За Кантом, щастя — це моральне щастя, воно дається людині за морально гідне життя.

(9) Гегель пов’язує цю проблему з призначенням людини. Призначення людини як розумної, духовної істоти Гегель бачить у її здатності активно втручатися в зовнішні обставини, підкоряти їх собі, вільно обирати долю, прилучатись до світу людської культури. На цьому шляху людина стикається з безліччю суперечностей, але розум дозволяє не ховатись від них, а переборювати їх.

(10) Матеріалістичне осмислення історії людського суспільства К. Марксом і Ф. Енгельсом відкрило нову сторінку в обґрунтуванні існуючої суперечності між особистим і суспільним, щастям і обов’язком. Філософи стверджували, що зміна людського життя, знищення матеріальних суперечностей неодмінно призведе до зникнення моральних суперечностей. І ця форма існування суспільства — комуністична — може бути досягнута спільною працею індивідів, яка стає особистою потребою й ідеалом. «Щастя — це боротьба» — коротко сформулював Маркс.

(11) Виведення формули щастя — класична філософська проблема. Численні спроби реалізації теоретичних схем загального щастя не завершувались успіхом, оскільки ці схеми не відповідали потребам більшості. Філософська формула щастя передбачає щастя нелегке, можливість бути щасливим за будь-яких умов життя і приписує тому, хто бажає щастя, остерігатися зовнішніх благ, обмежувати свої потреби, уникати захоплень. У повсякденних же уявленнях про щастя люди, навпаки, сподіваються на удачу, щасливий збіг обставин, на досягнення всього, чого хотілося б мати. Ці два токи щастя завжди співіснують у суспільній свідомості, підтверджуючи і спростовуючи один одного. Особливість щастя полягає в тому, що воно завжди нове, несподіване, воно в постійному русі, оновленні. Розуміння щастя одного індивіда не збігається із розумінням іншого. І все ж існує дещо спільне в уявленнях людей про щастя.

(12) Пов’язано де з тим, що щастя суб’єктивне, індивідуальне за формою переживання, спирається на загальне розуміння щастя, яке присутнє в суспільному досвіді і безпосередньо впливає на індивідуальні мрії, завдання, ідеали. Наприклад, задоволеність своєю роботою, радість спілкування з друзями, щастя сімейного життя тощо опосередковуються об’єктивною соціальною, моральною цінністю цих форм людського життя (праці, дружби, сім’ї тощо).

(13) Безперечно, щастя — це стан душі. Л. М. Толстой слушно зазначив, що щастя не в тому, щоб робити завжди, що хочеш, а в тому, щоб хотіти того, що робиш. Очевидно, перше, що обумовлює щастя, — це здатність до його відчуття. Бути щасливим — означає бути самим собою, усвідомлювати себе у стані задоволеності життям, окремими його актами, досягненням поставленої мети тощо, що, у свою чергу, є ознакою глибини й талановитості особистості, тобто здатності бути щасливим. Переживання щастя безперечно пов’язане із станом піднесення життєвих сил, здібностей, творчого досягнення, втілення життєвого задуму, тобто щастя — почуттєво-емоційна дерма можливостей самореалізації особистості, що базується на генеральних цілях, :сенсах та ідеалах життя.

(14) Щастя — це відчуття, усвідомлення та інтегральне позитивне ставлення суб’єкта до своєї моральної діяльності на основі власного розуміння сенсу життя, що переживається у вигляді оптимістичного умонастрою, задоволення повнотою свого буття, реалізацією цілей.

(За В. Лозовим)

29. Текст належить до стилю:

А) художнього;

Б) публіцистичного;

В) наукового;

Г) офіційно-ділового.

30. Помилковим є тлумачення:

А) гуманізм прогресивний рух епохи Відродження, спрямований на вивільнення людської особистості;

Б) догма положення, яке приймається на віру як незаперечна істина, незмінна за будь-яких обставин;

В) оптимізм — бадьоре, життєрадісне світосприймання, за якого людина вірить у майбутнє, в успіх;

Г) суб’єктивний — неупереджений, безсторонній.

31. Спільним у поглядах мислителів Відродження та Епікура є:

А) піднесення ролі держави у створенні ідеальних законів;

Б)пошук можливостей поєднання особистих і суспільних інтересів;

В) усвідомлення цінності прижиттєвих радощів;

Г)виокремлення справедливості як необхідної умови щасливого життя.

32. На думку більшості філософів, істинне щастя можливе, коли поєднуються:

A) свобода та справедливість;

Б) матеріальне та моральне;

B) доброчинність та індивідуалізм;

Г) особисте та суспільне.

33. У фрагменті «Філософ знаходить справедливість у державі, що об’єднує всіх індивідів у єдине ціле, що приборкує індивідуалізм у різних його проявах» ужито:

A) гіперболу;

Б) метафору;

B) алегорію;

Г) порівняння.

34. Посилання на Л. М. Толстого використане з метою:

A) спростувати тезу;

Б) аргументувати тезу;

B) висунути антитезу;

Г) сформулювати висновок.

35. Думки мислителів різних епох про щастя подано з метою:

A) висловити критичне ставлення до цих концепцій;

Б) спростувати твердження одного з філософів;

B) показати актуальність проблеми й узагальнити світовий досвід;

Г) подати додаткові аргументи для підтвердження істинності наведених концепцій.

36. Синонім до слова інтегральний:

A) різноманітний;

Б) цілісний;

B) рівнозначний;

Г) напружений.