УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Види складних речень

Кома і крапка з комою в безсполучниковому складному реченні

Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні

Кома

Крапка з комою

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами, над ставами

Верб и зеленіють.

(Т. Шевченко)

Сонце високо підбилося вгору : надворі стало душно.

(І. Нечуй-Левицький)

Тире

Двокрапка

Подержало з тиждень морозом — земля змерзла, мов кістка. (Панас Мирний)

Умовк кобзар, сумуючи: щось руки не грають... (Т. Шевченко)

Защебетав соловейко — пішла луна гаєм. (Т. Шевченко)

Погасли вечірні вогні:

Усі спочивають у сні. (Леся Українка)

Посієш впору — збереш зерна гору. (Народна творчість)

В час гарячий полудневий виглядаю у віконце: ясне море, ясні хмарки, ясне небо, ясне сонце. (Леся Українка)


Вживання розділових знаків у безсполучниковому складному реченні залежить від смислових відношень між простими реченнями — його частинами.

Між реченнями, які входять до складу безсполучникового складного речення, ставиться кома, якщо в них перераховуються якісь факти, послідовні чи одночасні події; між ними можна вставити сполучник і:

Шумить Дніпро, чорніють кручі, в граніт холодний б’є прибій (В. Сосюра).

[], [], [].

Між реченнями, які входять до безсполучникового складного речення, ставиться крапка з комою у тих випадках, коли вони менш пов’язані між собою або вже мають розділові знаки.

З тихим плескотом на берег рине хвилечка перлиста; править хтось малим човенцем (Леся Українка).

[]; [].





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.