УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Члени речення

Складені присудки

Складеним називається присудок, виражений двома або кількома словами. Складені присудки бувають дієслівні та іменні.

Складений дієслівний присудок містить допоміжне дієслово, яке своїми граматичними ознаками узгоджується з підметом, вказує на час та спосіб дії, на початок, тривалість, кінець, бажаність чи можливість дії і неозначену форму дієслова, що виражає саму сутність дії:

Поет мусить постійно враховувати рівень читача (В. Стус).

Допоміжними бувають дієслова стати, могти, починати, продовжувати, закінчити, хотіти, бажати, прагнути, вирішити та ін.:

Потім уже Софійка стала розглядати Заболотного спокійно (О. Гончар).

У допоміжній частині дієслівного складеного присудка можуть також уживатися:

— прикметники ладен, згоден, повинен, радий:

Я готовий випести всі випробування (Ю. Збанацький);

— дієприкметники змушений, покликаний, приречений, зобов’язаний:

Я зобов’язаний допомогти старому (М. Стельмах);

— присудкові прислівники треба, можна, необхідно, слід, соромно, шкода, жаль, пора:

Треба твердо нам в бою стояти (І. Франко).

Іменним складеним присудком називається присудок, що складається з допоміжного дієслова та іменної частини.

У ролі допоміжного, як правило, виступає слово бути в усіх його формах. Рідше — дієслова ставати, вважатися, називатися, видаватися, являти собою, становити. Часто допоміжне дієслово пропускається, і тоді говоримо про нульове допоміжне сло во.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.