УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Речення

Від словосполучень та інших одиниць мови речення відрізняється тим, що є одиницею вищого рівня мови, а саме комунікативною. У формі речень твориться і виражається думка, передаються повідомлення, накази, прохання, питання,почуття і волевиявлення, тобто відбувається спілкування.

Речення — синтаксична одиниця, що виражає думку про реальні, бажані, можливі явища дійсності, відзначається смисловою та інтонаційною завершеністю. Характерною особливістю речення є наявність у ньому граматичної основи — одного або двох головних членів.

Речення класифікується за різними ознаками.

1. За метою висловлювання:

— розповідні, у них про щось або когось розповідається, щось описується. Розповідні речення мають свою інтонацію, що характеризується спокійним тоном, який підвищується на головній частині і спадає в кінці речення: А вранці полк вийшов на відкрите узлісся і, вражений, зупинився в німому зачаруванні (О. Гончар);

— питальними називаються речення, у яких є питання, що вимагають відповіді співрозмовника або спонукають його до роздумів. Питальні речення мають питальну інтонацію та питальні слова хто, що, чий, чи, невже, хіба, де, коли, як, чому та інші: Слово, чому ти не твердая криця? (Леся Українка). Різновидом питальних речень є риторичні речення. Вони не потребують відповіді на поставлене питання, а передають роздуми або виражене у питальній формі спонукання до дії: Чом, чом, чом, земле моя, так люба ти мені? (Народна творчість);

— спонукальними є речення, у яких виражається спонукання до дії, наказ, вимога, заборона, порада, заклик, побажання: Сміливо ж, браття, до праці ставайте (Б. Грінченко).

2. За емоційністю висловлювання:

— неокличні : Мені дуже подобається рання осінь.

— окличні : Яка чудова пора—рання осінь!

Окличними є більшість спонукальних речень, але й інші види речень можуть бути окличними, якщо виражають оклик, погрозу, захоплення, радість:

Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

Леся Українка

3. За кількістю граматичних основ:

— прості (з однією граматичною основою): На Запоріжжі склалася залізна військова дисципліна (Із журналу);

— складні (з двома або більшою кількістю граматичних основ):

Уже й літо минулося, Зима вже надворі, А Марина сидить собі, Уже й не говорить...

Т. Шевченко

4. За характером граматичної основи:

— двоскладні (з підметом і присудком): Максим здивовано зупинився (В. Кучер);

— односкладні (з одним головним членом): Літо. Світає вже о третій годині.

5. За наявністю другорядних членів:

— непоширені (без другорядних членів): Ідуть дощі. Вечір. Гримить;

— поширені (з другорядними членами): Ідуть холодні осінні дощі. Зимовий вечір. На заході безперестанно дощить.