УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
МОРФОЛОГІЯ

Прикметник

Відмінювання прикметників

Прикметники змінюються за родами, числами й відмінками. Форма прикметника визначається тим іменником, від якого цей прикметник залежить у словосполученні чи реченні.

За характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень прикметники поділяються на дві групи — тверду і м’яку.

Тверда група прикметників

До твердої групи належать:

а) якісні та відносні прикметники, що мають основу на твердий приголосний і в називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на -ий: безладний, безпорадний, безробітний, бідолашний, величний, веселий, весняний, відповідний, гіркий,

глухий;

б) присвійні прикметники із суфіксами -ів (після голосного та апострофа - -їв), -ин (після голосного та апострофа - -їн), які в називному відмінку однини чоловічого роду після цих суфіксів мають нульове закінчення: Андріїв, батьків, Галин, дідів, доччин, Ігорів, нянин, шевців;

в) усі короткі форми прикметників: варт, винен, годен (згоден), готов, жив, здоров, зелен, ладен, певен, повен, повинен, прав, рад, ясен.

М’яка група прикметників

До м’якої групи належать:

а) відносні прикметники, що мають основу на м’який приголосний -н- і в називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на -ій (після голосного — -їй): безодній, будній, верхній, весінній, вечірній, всесвітній (кругосвітній), городній;

б) усі прикметники на -жній, -шній, що походять від прислівників: ближній, внутрішній, вчорашній, давнішній, домашній, завтрашній, зовнішній, колишній;

в) відносні прикметники з основою на -й : безкраїй, довговіїй, короткошиїй ; відносні прикметники з відтінком присвійності: братній, орлій, а також якісний прикметник синій.

Зразки відмінювання прикметників