Фразеологія сучасної української мови - Ужченко В.Д. 2005

Розділ 15

ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Історичний та етимологічний аспекти східноукраїнської фразеології плідно розробляли О. Потебня, Ф. Буслаєв, І. Срезневський, М. Сумцов, пізніше — М. Толстой, Л. Коломієць, Ф. Медведєв, Я. Спринчак, М. Демський, В. Мокієнко, А. Івченко, Ф. Янковський, І. Лепешев, В. Коваль та ін. Велику цінність становлять матеріали семитомного «Етимологічного словника української мови» за ред. О. Мельничука, двотомного «Словника староукраїнської мови XIV — XV ст.»; «Этимологического словаря славянских языков: Праславянский лингвистический фонд» (вып. 1 — 13, 1974 — 1986). Опубліковані «Этымалагічны слоунік фразеалагізмау» І. Лепешева (1981; 2004), «Опыт этимологического словаря русской фразеологии» М. Шанського, В. Зиміна, А. Філіппова (1987), «Словарь русской фразеологии: Историко-этимологический справочник» О. Біриха, В. Мокієнка та Л. Степанової (1998), «Славянские древности» в 5 т. (т. I — 1995, т. II — 1999), у яких певною мірою представлена спільнослов'янська чи українська фразеологія.