Сучасна українська мова: Морфологія - Пискач Ольга 2022

Частка
§1. Частка як окремий функціональний клас слів. Структурні різновиди часток

Слово частка, адекватне своїм лексичним значенням іменникові частина, відоме нашій мові давно, досить часто вживається у мові побутовій та в художній літературі. Поступово воно стало називати слова, що не мають власного лексичного значення, а надають іншим словам, словосполученням і реченням додаткового відтінку (не, ні, лише, тільки, аж, хай, нехай, невже тощо). Їх довгий час не об’єднували в якусь одну самостійну частину мови — або зовсім ігнорували, або розглядали у складі прислівників та сполучників. Унаслідок глибшого пізнання граматичної структури мови ці слова стали виділяти в окрему, службову, частину мови тільки у 20-х роках ХХ ст. На думку М.А.Жовтобрюха, як окрема частина мови частка «була зафіксована, здається, вперше в проекті «Українського правопису» (1926 р.), а в 30-х роках стала вже загальновживаною в шкільній і науковій літературі»1.

Частки — це клас службових незмінних слів, що надають окремим словам чи реченням додаткових змістових, емоційно-експресивних і модальних відтінків або беруть участь у творенні окремих морфологічних форм і нових слів. На відміну від сполучників і прийменників, частки не служать засобом вираження синтаксичних відношень. Загальноприйнятим є визнання у часток розмитої семантки, нечіткості їх розрізнення з іншими частинами мови, від яких вони походять. Дискусійними на сьогодні є такі питання: а) про наявність у часток власного інваріантного значення (і тим самим питання про їх самостійність/несамостійність) чи про визначення їх значення семантикою конкретного висловлення; б) питання про еволюцію часток; в) питання про межі їх лінійної протяжності і одиничності/множинності значення при комплексах («і так», «так і», нім. aber auch, nur mal)2.

Зі структурного погляду частки поділяються на прості, складні і складені. До першого різновиду належать одиниці елементарної структури типу би (б), же (ж), бо, ні, не, ну; до складних належать ніби, нібито, адже, лише, справді, однак, просто, нехай та інші; до складених: а то, навряд чи, всього-на-всього, далеко не, до чого (ж), на що (вже), от би, хай би, хоч би та ін.

1 Жовтобрюх М.А. Система частин мови в українській лінгвістичній традиції / В. М. Жовтобрюх // Мовознавство.— 1993.— №3.— С.12.

2 Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 580.





Перша публікація: 01/01/2022

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.