Сучасна українська мова: Морфологія - Пискач Ольга 2022

Прийменник
§3. Особливості вживання прийменників з різними непрямими відмінками іменників. Синонімія прийменникових конструкцій

Зв’язки прийменників з непрямими відмінками базуються на відповідності значень прийменника і відмінкової форми. Саме за цим принципом історично розподілилися прийменники між непрямими відмінками. У сучасній українській мові прийменниково-відмінковий зв’язок, на думку А.П.Грищенка, вмотивовується слабо, тому що прийменники втратили властиві їм колись значення, однак історично закріплене вживання прийменників і відмінків зберігається¹.

З родовим відмінком вживаються первинні прийменники без, в (у), від, до, з, за, між, на, проти, усі прийменники іменникового та прислівникового походження, більшість складних прийменників (з-під, з-за, з-між, з-перед, задля, поміж, попри) та деякі складені (в напрямку до, залежно від).

Зі знахідним відмінком пов’язуються прийменники в (у), на, з, за, над, через, понад, крізь, про, перед, під, незважаючи на.

З орудним відмінком пов’язуються прийменники з, за, між, під, попід, над, понад, перед, поміж, у зв’язку з, згідно з, поряд з, слідом за.

У зв’язки з місцевим відмінком вступають прийменники в (у), на, о, при, по.

Прийменників, що вживаються з двома або трьома відмінками, небагато. Серед них — над, під, перед (знахідний та орудний відмінки), на (знахідний та місцевий), в (у) (родовий, знахідний та місцевий), з, за, між (родовий, знахідний та орудний відмінки).

Синтаксична синонімія досить поширена серед прийменників просторового значення.

ПРОСТОРОВІ ВІДНОШЕННЯ Прийменників у системі слів української мови зовсім небагато. І.Р.Вихованець налічує їх в українській мові понад 220². Серед них із просторовим значенням функціонує 137 прийменників.

Просторові прийменники диференціюються за характером передаваних відношень. Вони можуть означати:

1. Місце дії (відповідають на питання де?): зупинились біля хати, летить над океаном.

2. Напрям руху дії (відповідають на питання куди? звідки?): пішли в ліс, поїхали до Києва.

3. Крім того, є прийменники, які, сполучаючись з одними відмінками (орудним, місцевим), передають місце дії (росте в лісі, лежить на ліжку), а при сполученні з іншими відмінками (знахідним) — напрям руху (пішов між люди, побіг у степ).

Прийменники, які, вживаючись з одним і тим же відмінком, указують на місце дії чи напрям у залежності від предикативної ознаки предмета (посадили вздовж дороги (де?) — майнув уздовж дороги (куди?). Найчастіше у мові ЗМІ передаються за допомогою прийменника біля. Крім того, це значення можуть передавати й інші прийменники. Прийменник при передає значення безпосередньої близькості, щільності місцерозташування (при березі). Прийменники коло, над і при є синонімічними відповідниками біля у прикладах типу при вході — біля входу, при відчиненому вікні — біля відчиненого вікна, коло хати — біля хати, при Дніпрі — над Дніпром — біля Дніпра тощо. Прийменник коло такий же нейтральний, як і біля, але вживається дещо рідше. Прийменник над зберігає відтінок підвищення, підняття, розташування одного предмета вище за іншого, що є первинним значенням цього прийменника, а вторинним є відтінок розташування біля, поруч у вищенаведеному прикладі.

До цієї групи примикають прийменники край, кінець (зрідка кінці), які, передаючи значення просторової близькості, уточнюють його — місце дії на краю предмета: край берега — біля берега. До цього ж ряду іноді приєднується прийменник на, набуваючи невластивого йому відтінку значення просторової близькості: на березі моря. Прийменники поруч, поряд є синонімами біля, коли йдеться про назви осіб чи взагалі живих істот (поруч з Тонею — біля Тоні, поряд з ним — біля нього). Прийменник побіля — того ж значення, що й біля, але з відтінком (як і всі прийменники з префіксом по) поширення дії, протягу в довжину: побіля ставка, побіля вагонів. Як синоніми до прийменника побіля й біля вживаються також прийменники понад, уздовж, попід, що передають відтінок видовженості: побіля річки, попід горою, уздовж траси, понад річкою.

ЧАСОВІ ВІДНОШЕННЯ, які виражаються прийменниковими конструкціями, можуть передавати різні значення, що підтверджується й питаннями: коли? з якого часу? до якого часу? Часові прийменники налічують 38 одиниць³. Більша частина їх може виражати і часові, і просторові відношення: близько, коло, серед, в, від (од), серед, через, по, при, посеред та ін. Лише 13 із них виражають власне темпоральні значення: одночасно, під час, після, пізніше, опісля, протягом, раніше (раніш), у міру, у процесі, у ході, напередодні, наприкінці, починаючи з.

Проявляють себе як синоніми прийменники на — у (в): на той час, у таку годину. Конструкції з прийменником по при значенні тривалості, повторюваності дії створюють синонімічний ряд із безприйменниковою конструкцією — іменником в орудному відмінку: по ночах — ночами. Більш уживаною в українській літературній мові є конструкція орудного відмінка. При значенні тривалості дії як синоніми функціонують прийменники за+род.в., при + місц.в., під час + род.в. (за життя — при житті — під час життя). Прийменники до, перед, під (зрідка проти) є синонімами, якщо вони виражають момент чи відрізок часу, який передує іншому моменту: перед Різдвом — під Різдво, до схід сонця — перед сходом сонця, проти ночі — перед настанням ночі. Час початку дії виражається в українській мові двома прийменниками з та від (од): з дня народження — від дня народження, від початку року — з початку року. Прийменник од — розмовний, застарілий. Уживається як стилістичний варіант частіше в художньому стилі. Як синоніми виступають прийменники по і до, якщо вони указують на час завершення дії: по сьогодні — до сьогодні. Проте більш уживаним є прийменник до. Щоб передати значення часу дії, що відбувається пізніше чи після чогось, уживаються в українській мові найчастіше чотири прийменники: після + род.в., по + місц.в., через + знах.в., за + знах.в. Синонімічний ряд утворюється так: після — по, через — за. Наприклад: після обіду — по обіді, через місяць — за місяць. Проте прийменник по більш архаїчний і стилістично обмежений у цьому значенні.

ПРИЧИНОВІ ВІДНОШЕННЯ в українській мові передаються чотирма прийменниками: від + род.в., через + знах.в., за + оруд.в., з + род.в. Домінуючими є прийменники від, через (від горя, через тебе, від хвороби, за вітром). Значно ближчими з погляду синонімії виступають прийменники від і з. Проте конструкція з прийменником від означає насамперед причину руху, дії, яка міститься поза об’єктом (від вітру, від сонця, від дощу), внутрішню причину можуть передавати паралельно від і з (від горя — з горя). Отже, синонімічний ряд від — з виникає, як правило, за умови, що конструкції виражають значення причини, яка криється в самому об’єкті дії. При значенні зовнішньої причини створюється синонімічний ряд прийменниками за — від — через (за вітром, від вітру, через вітер).

ВІДНОШЕННЯ МЕТИ передаються конструкціями для + род.в., на + знах.в., по + знах.в., за + оруд.в., ради (заради), задля + род.в., про + знах.в. Синонімічні ряди створюють прийменники для — на (для продажу — на продаж), по — за (по хліб — за хлібом), ради (заради) — задля — для (ради матері — заради матері — задля матері), на — про (на всяк випадок — про всяк випадок).

¹ Вихованець І. Р. Граматика української мови / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, А. П. Грищенко.— К. : Рад. шк., 1982. — С. 124.

² Виноградов В. В. Русский язик / В. В. Виноградов.— М.: Учпедгиз, 1947. — С. 201-228.

³ Сучасна українська літературна мова / за ред. А. П. Грищенка. — [2-ге вид., перероб. і допов.] — К. : Вища шк., 1997. — С.203.