Сучасна українська мова: Морфологія - Пискач Ольга 2022

Дієслово
§4. Поділ дієслів на дієвідміни

Дієвідмінювання — це система змінних форм дієслова. Як дієвідмінювані, так і недієвідмінювані форми дієслів творяться від двох основ: а) основи інфінітива і б) основи теперішнього часу.

Основу інфінітива можна визначити, відкинувши від неозначеної форми дієслова суфікс -ти: ходи-ти, носи-ти, мог-ти, дій-ти, співа-ти, колиха-ти, сумува-ти.

Основа теперішнього часу визначається шляхом відокремлення закінчення -уть (-ють), -ать (-ять) від дієслова теперішнього часу у формі 3-ї особи множини: ход’- ать, нос’- ать, співаj — уть, чекаj -уть, надін — уть, діj -уть, каж-уть, воз’ — ать, вез — уть.

Від основи інфінітива творяться:

Дієслова минулого часу: ходи-в, носи-в, пита-в, чита-ла.

Дієслова умовного способу: ходив би, носила б, брав би, віз би.

Пасивні дієприкметники минулого часу: прочит-аний, побач-ений, побіл-ений, випи-тий.

Дієприслівники минулого часу доконаного виду: прочитавши, написавши, принісши.

Від основ теперішнього часу творяться:

Особові форми дієслів теперішнього часу: вез-у, вез-еш, ходж-у, співа-ю, пита-ю, нес-ете.

Особові форми майбутнього часу дієслів доконаного виду: напиш-и, зроб-имо, напиш-ете.

Особові форми наказового способу: нес-и, сядь, сядь-мо, нес-імо,

нес-іть.

Активні дієприкметники теперішнього часу: програмуj-учий, зна-ючий, рев-учий.

Дієприслівники недоконаного виду теперішнього часу: пиш-учи,

робл-ячи, нес-учи.

Залежно від системи закінчень в особових формах однини і множини дієслів теперішнього і майбутнього (простого) часу дієслова поділяються на дві дієвідміни.

До першої дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі множини теперішнього або простого майбутнього часу мають закінчення -уть (орфографічно -ють), а в 2-й і 3-й особі однини, 1-й і 2-й особі множини — суфікс -е-: вез-у, нес-у, чита-ю, пиш-у, вез-уть, нес-уть, читаj-уть, пиш-уть.

До другої дієвідміни належать дієслова, які в 3-й особі множини теперішнього або простого майбутнього часу мають закінчення -ать (орфографічно -ять), а в 2-й і 3-й особі однини, 1-й і 2-й особі множини — суфікс -и-: робл'-у, роб-и-ш, роб-и-ть, роб-и-мо, роб-и-те, робл'-ать.