Методика навчання української мови

9. УДОСКОНАЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК З МОВИ У СТАРШИХ КЛАСАХ

9.1. Основні вимоги до формування мовної особистості старшокласника

Одне з найважливіших завдань учителя української мови полягає в підготовці мовної особистості випускника. У методичній науці це поняття широко використовується останнім часом у зв'язку з розробкою комунікативного підходу до навчання мови. Мовного особистістю називають людину, яка виявляє високий рівень мовної і мовленнєвої компетенції, шанує, любить і береже рідну мову, людину, здатну репрезентувати себе в суспільстві засобами мови.

Таким чином, мовна особистість повинна володіти рядом компетенцій.

Мовна компетенція: знання мови (мовних одиниць, їх виражальних можливостей); володіння мовними уміннями й навичками.

Мовленнєва компетенція: уміння використовувати мовні засоби, адекватні меті спілкування - тобто володіння мовленнєвими уміннями й навичками.

Предметна компетенція: уміння відтворювати в свідомості картину світу - предмети, явища й взаємозв'язок між ними на основі активного володіння загальною лексикою.

Прагматична компетенція: здатність до здійснення мовленнєвої діяльності, зумовленої комунікативною метою, до свідомого вибору необхідних форм, типів мовлення, врахування ознак функціонально-стильових різновидів мовлення (опису, роздуму, розповіді).

Комунікативна компетенція: у широкому розумінні уміння спілкуватися з метою обміну інформацією; спрямована на вирішення таких основних завдань:

- ефективно отримувати інформацію;

- ефективно передавати інформацію;

- досягати поставленої мети шляхом переконання співрозмовника й спонукання його до дії;

- отримувати додаткову інформацію про співрозмовника (на основі знань про об'єктивні закономірності функціонування мови в суспільстві з метою визначення рівня соціально-культурного розвитку людини, її соціального статусу, на основі умінь розрізняти відтінки інформації й голосу співрозмовника, щоб оцінити його емоційний стан; та умінь інтерпретувати зміст його висловлювань і зрозуміти можливий підтекст);

- здійснювати позитивну саморепрезептацію - тобто справляти приємне враження на співрозмовника або читача на основі володіння культурою мовлення.

Етнокультур алогічна компетенція забезпечує формування національно-мовної картини світу, оволодіння національно маркованими мовними одиницями, українським мовленнєвим етикетом.

Соціокультурна компетенція - сукупність знань, пов'язаних з національною та світовою культурою, сформовані уміння узгоджувати із засвоєними етичними, естетичними та іншими цінностями власну мовленнєву й життєтворчу діяльність.

Важливою особливістю мовної особистості є її постійний інтелектуальний розвиток, розвиток психічних процесів: пам'яті зорової та слухової, мислення - абстрактного (понятійного) й образного (художнього), спостереження, уяви - репродуктивної (відтворювальної) й творчої.

Мовну особистість характеризує духовне багатство та здатність берегти й розвивати мовні традиції національного мовленнєвого етикету.

Як відомо з психологічних досліджень, головною ознакою особистості є наявність свідомості й самосвідомості. З цього випливає, що провідною ознакою мовної особистості є мовна свідомість і мовна самосвідомість. Метою вивчення української мови в школі має стати формування національно свідомої мовної особистості, що означає не тільки засвоєння випускниками школи корпусу лінгвістичних знань, формування умінь і навичок, але й формування в них національно-свідомого ставлення до мови, що виражається в прагненні та вмінні мовців спілкуватися українською мовою в різноманітних життєвих ситуаціях, відповідальному ставленні до власного мовлення, постійній, наполегливій роботі над його вдосконаленням, відстоюванні пріоритету української мови у державі. До важливих засобів формування національної свідомості учнів належать народна творчість, класичні твори української літератури, мистецтво, власне українська лексика, асоціоніми-символи та ін. Це зумовлює введення в навчально-виховний процес відповідного дидактичного матеріалу, завдяки якому на уроках української мови формується той особливий емоційний стан, який багато в чому визначає саму людину як особистість, спрямовує її інтелектуальний розвиток.