Граматика української мови - О. К. Безпояско 1993

ПРИКМЕТНИК

5. ЛЕКСИКО — СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ

Категорія речовинності

Категорію речовинності формують прикметники, які вказують на вміст якоїсь речовини в предметі або матеріал, з якого виготовлений чи складається предмет, напр.: піщаний грунт — грунт з великим вмістом піску; вовняна сукня — сукня виготовлена з вовни, аналогічно мідний дріт, глиняний горщик, ясенова гілка, яблуневий садок, шкіряний міх, срібне руків'я меча тощо. Утворення

ад'єктивів з матеріально-речовинним значенням є наслідком трансформаційних процесів у структурі речення, коли, залишаючи сталим зміст вислову, мова послуговує одиницями іншої категорії.

Семантична структура цього ряду відносних прикметників не однотипна. Одна група граматичних форм відтворює ознаку предмета за вмістом у ньому значної кількості якоїсь речовини, наприклад, хімічного елемента, або повністю складається з цієї речовини, напр.: йодистий — який містить йод, аналогічно азотистий, фтористий, молібденовий, титановий, калієвий, каніфолевий, хлорний, нікотинний, ікряний. За будовою ці прикметники є відіменниковими утвореннями із суфіксами -ист-, -ов-(-ев-), -н-, -ан-. Домінантною формою вираження вважаються лексеми на -ист-, які іноді можуть замінюватися паралельними еквівалентними формами на -аст-, пор.: глинистий і глинястий.

Наступна група прикметників із семою речовини походить від назв предметів, які у семантично зіставлюваних розгорнутих конструкціях виконують певною мірою роль засобу дії, оскільки позначають предмет, з якого щось виготовили, напр.: солом'яний бриль — бриль із соломи — бриль, зроблений із соломи, аналогічно калиновий сік, дубова діжка, хвощевий напар, марлева пов'язка, вугільний пласт, залізний цвях, дерев'яна ложка, бавовняна тканина. Категоріальний перехід до прикметників прийменниково-відмінкової форми, ужитої в ролі атрибута, тут здійснюють суфікси -ов-(-ев-), -н-, -ан-. Домінантою у цьому ряду є суфікс -ов-(-ев-). Вживання того чи іншого форманта не мотивується семантикою або формою сполучуваного іменника тому можливі випадки функціонування у мові прикметників — дублетів або прикметників — синонімів, напр.: стальний — сталевий, парусинний — парусиновий, мармуровий — мармурний, нікеліновий — нікелевий, чавуновий — чавунний, кварцитовий — кварцитний, імбировий — імбирний, графітовий — графітний, бетоновий — бетонний, антрацитовий — антрацитний, хутровий — хутряний. Пор.: «Знайдені у Гренландії кварцитні скам'янілості добре збереглися протягом майже чотирьох мільярдів років» (журн.) і «...серед шишацьких знахідок заслуговує на увагу кварцитове вістря на стрілу...» (журн.); «Перед спіканням тверде паливо (дрібний кокс, антрацитовий штиб) і зворотний продукт змішують...» («Знання та праця») і «У нас тепер стала проблемою реалізація так званого пісного вугілля, а також антрацитного штибу» (з газ.); «Пломеніє [сонце] знов і знову... Між дерев і листя грон колонади мармурові, там уквітчаний балкон» (В. Сосюра) і «...сесійний зал, прикрашений мармурною колонадою... переповнений депутатами» (з газ.).

Така класифікація відіменникових відносних прикметників не вичерпує у плані змісту різноманітних відношень об'єктивного світу, виражених трансформованими ад'єктивами. Кількісно невеликі групи, а іноді кілька лексем морфологізованих прикметників не утворюють спеціалізованих рядів, тому для них характерні різного типу семантичні вихідні конструкції та незакріплені формальні виразники того чи іншого значення.