Повний новітній довідник школяра

Українська мова

Самостійні частини мови

Прикметник

Присвійні прикметники

Від іменників, що називають цих живих істот, вони, як правило, і творяться: сестрин, Сергіїв, Оленин, лисяча, лікарів, жінчин, чоловіків.

Присвійні прикметники творяться за допомогою суфіксів -ів-, -їв-, -ин-, -їн-, -ов-, -ев-, -єв- від назв осіб: Павлів щоденник, Маріта куртка, дідусева машина; -ач-, -яч-, -ин-, -їн- від назв тварин: курячий дзьоб, орлине гніздо, тюленяче лежбище. Деякі присвійні прикметники не мають суфіксів: вовча здобич, овечий хвіст.

Присвійні прикметники, утворені від власних імен (на відміну від відносних, див. вище), пишуться з великої букви. Виняток становлять фразеологізми та крилаті вислови з античної літератури, термінологічні сполуки: піррова перемога, дамоклів меч, ахіллесова п’ята, сізіфова праця, авгієві стайні; антонів вогонь (хвороба), петрів батіг (народна назва рослини цикорій).

При творенні присвійних прикметників, основа яких закінчується на г, к, х, відбувається чергування: свекруха — свекрушин, невістка — невістчин, Ольга — Ольжин.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.