Повний новітній довідник школяра

Українська мова

Самостійні частини мови

Іменник

Загальні і власні назви

Загальні назви — це узагальнені назви однотипних предметів (людей, тварин, речей, подій, якостей) або явищ: миротворець, кішка, полиця, мітинг, мряка, милосердя.

Власні назви — це індивідуальні найменування, що виділяють предмет із ряду однорідних та індивідуалізують його, відділяють від інших (Київ, Харків, Світязь, Дніпро, Шевченко).

До власних назв належать імена, прізвища, імена по батькові, клички тварин, географічні, астрономічні назви, назви творів, газет, журналів, фільмів, картин, кораблів, назви установ, організацій, закладів, історичних подій, свят і под. Вони можуть виражатися як одним словом (Дніпропетровськ, Ігор, Різдво), так і кількома (Чумацький Шлях, Біла Церква, Верховна Рада України). Якщо до складу власної назви входить загальна назва, то вона пишеться з малої букви (Борівський район, Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка).

Загальні та власні назви можуть переходити з однієї категорії в іншу:

— загальні у власні (мороз — учениця Мороз Тетяна, коваль — професор С. П. Коваль, бар — місто Бар, високий — селище Високий, кривий ріг — Кривий Ріг, острог — Острог);

— власні у загальні (м. Боржомі — мінеральна вода боржомі, м. Бостон — тканина бостон, бог вогню й ковальства у римській міфології Вулкан — природне утворення вулкан, американський підприємець Д. Пульман — вид залізничного вагона пульман).