Повний новітній довідник школяра

Українська мова

Словосполучення

Речення

Прості й складні речення

За будовою речення бувають прості (одна граматична основа) та складні (дві й більше граматичних основ).

Просте речення може бути ускладнене дієприкметниковим та дієприслівниковим зворотами, звертанням, однорідними членами, відокремленими та уточнюючими членами речення, вставними конструкціями; просте ускладнене речення слід відрізняти від складного.

Складні речення складаються з частин, що нагадують прості речення різних типів. Ці частини можуть поєднуватися за допомогою смислових зв’язків та інтонації (безсполучникові речення), за допомогою смислових зв’язків та сполучників (сполучникові речення):

Складні речення, у яких частини рівноправні за змістом і поєднуються сполучниками сурядності (і, й, та, а, але, проте, зате, то... то, чи... чи, або... або), називаються складносурядними:

Любов підкралась тихо, як Даліла, а розум спав, довірливий Самсон (Л. Костенко).

Складні речення, у яких частини поєднуються сполучниками підрядності (що, щоб, бо, як, ніби, мов, ніж, хоч, якщо, якби, тому що та ін.) або сполучними словами (хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки), називаються складнопідрядними.

У сутінку на тлі блідо-рожевого крайнеба далекі острови видаються грозовими хмарами, що осідають на повноводдя могутньої річки, хоч на півдні влітку нестерпна спека... (В. Логвиненко)

Частини складнопідрядного речення не рівноправні за змістом: є головна і залежна (або залежні) частини.

Складні речення можуть мати водночас різні види зв’язку: сурядний та підрядний, сполучниковий та безсполучниковий:

І тепер, проживши піввіку, я згадую далеке вечірнє стависько, потемнілі в жалобі трави, що завтра стануть сіном, велетенські шоломи копиць, останній срібний дзвін коси, і перший скрип деркача; а соняшник вогника під косарським таганком гріє душу; пофоркування невидимих коней, що зайшли в туман, і тонкий посвист дрібних чирят, що струшують зі своїх крилець росу, і дитячий схлип річечки, в яку на все літо повходили м’ята, павині вічка, дикі півники, та й не журяться, цвітуть собі — то найкращі на світі звуки й картини (За М. Стельмахом).