Повний новітній довідник школяра
Українська мова
Словосполучення
Словосполучення — мінімальне смислове і граматичне об’єднання слів, що називає предмет, дію чи ознаку: духовне життя, історичний процес, рухатися вперед, дуже якісний.
Словосполучення складається з головного та залежного слів. Головним словом є те, від якого ставиться запитання, а залежним — те, що відповідає на таке запитання:

За кількістю слів, залежних від головного, виділяють прості словосполучення (від головного залежить одне слово): міська вулиця та складні (від головного залежать кілька слів, складні словосполучення членуються на прості): гомінлива вулиця рідного міста.
За належністю головного слова до певної частини мови виділяють:
іменні словосполучення, які мають за головне слово:
— іменник (музика осені, квітуча долина);
— прикметник {рожевий від морозу; дуже високий);
— займенник {хтось із нас, де з ким з присутніх);
— числівник {п’ятий за чергою, до двадцяти тисяч населення);
дієслівні словосполучення: милується собою, завдати шкоди, передбачити ситуацію;
прислівникові словосполучення: близенько до міста, зовсім скоро.
Розрізняють три способи зв’язку слів у словосполученні: узгодження, керування, прилягання.
Узгодження — такий тип синтаксичного зв’язку у словосполученні, коли залежне слово стоїть у тій самій формі (роді, числі, відмінку), що й головне: сніжна зима (Н. в. одн. ж. p.), сніжної зими (Р. в. одн. ж. p.).
Керування — тип синтаксичного зв’язку в словосполученні, коли залежне слово стоїть у тій формі (відмінку), якої вимагає головне слово: змінювати (за чим?) за відмінками, укладати (що?) угоду, зустрітися (з ким?) зі звіром.
Прилягання — такий синтаксичний зв’язок, коли залежне незмінюване слово приєднується до головного лише за змістом: сказане мимохіть, побачити здалеку, сидіти замислившись.
Синтаксичний розбір словосполучення
1. Виділити словосполучення в реченні (або записати словосполучення окремо).
2. Визначити головне й залежне слово, поставивши питання.
3. З’ясувати вид за будовою; поширене чи непоширене.
4. Визначити вид словосполучення за головним словом.
5. Визначити вид словосполучення за способом зв’язку.
6. Накреслити графічну схему.
ЗАПАМ'ЯТАЙ
Не є словосполученням підмет із присудком (вечір згасає), однорідні члени (сонце і небо), фразеологізми (клювати носом, п'ятами накивати), іменники й займенники з прийменниками (у вихованні, до нас), дієслова з частками (таки знайшов, пішов би), складені форми слів (будупрацювати, найбільш вдалий), власні назви на зразок: Чумацький Шлях, Індійський океан. Словосполучення інтонаційно не оформлені, не виражають закінченої думки, а лише виражають поняття.
Зразки розбору
Гриць перевів незмигний погляд з блакитного неба на безмежне море трав, яке набухало хвилями і пінилося яскраво суцвіттями (І. Ільєнко).
(головне слово — погляд — іменник; словосполучення іменне, просте, непоширене, зі зв’язком узгодження);
(головне слово — небо — іменник; словосполучення
іменне, просте, непоширене, зі зв’язком узгодження);
(головне слово перевів — дієслово; словосполучення
дієслівне, просте, непоширене, зі зв’язком керування);
(головне слово море — іменник; словосполучення складне, поширене, зі зв язком узгодження: на безмежне море);
(головне слово — набухало — дієслово; словоспо
лучення дієслівне, просте, непоширене, зі зв’язком керування);
(головне слово — пінилося — дієслово; словосполучення дієслівне, просте, непоширене, зі зв язком керування);
(головне слово — пінилося — дієслово; словосполучення дієслівне, просте, непоширене, зі зв’язком прилягання).
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.