Повний новітній довідник школяра

Українська мова

Словосполучення

Словосполучення — мінімальне смислове і граматичне об’єднання слів, що називає предмет, дію чи ознаку: духовне життя, історичний процес, рухатися вперед, дуже якісний.

Словосполучення складається з головного та залежного слів. Головним словом є те, від якого ставиться запитання, а залежним — те, що відповідає на таке запитання:

За кількістю слів, залежних від головного, виділяють прості словосполучення (від головного залежить одне слово): міська вулиця та складні (від головного залежать кілька слів, складні словосполучення членуються на прості): гомінлива вулиця рідного міста.

За належністю головного слова до певної частини мови виділяють:

іменні словосполучення, які мають за головне слово:

— іменник (музика осені, квітуча долина);

— прикметник {рожевий від морозу; дуже високий);

— займенник {хтось із нас, де з ким з присутніх);

— числівник {п’ятий за чергою, до двадцяти тисяч населення);

дієслівні словосполучення: милується собою, завдати шкоди, передбачити ситуацію;

прислівникові словосполучення: близенько до міста, зовсім скоро.

Розрізняють три способи зв’язку слів у словосполученні: узгодження, керування, прилягання.

Узгодження — такий тип синтаксичного зв’язку у словосполученні, коли залежне слово стоїть у тій самій формі (роді, числі, відмінку), що й головне: сніжна зима (Н. в. одн. ж. p.), сніжної зими (Р. в. одн. ж. p.).

Керування — тип синтаксичного зв’язку в словосполученні, коли залежне слово стоїть у тій формі (відмінку), якої вимагає головне слово: змінювати (за чим?) за відмінками, укладати (що?) угоду, зустрітися (з ким?) зі звіром.

Прилягання — такий синтаксичний зв’язок, коли залежне незмінюване слово приєднується до головного лише за змістом: сказане мимохіть, побачити здалеку, сидіти замислившись.

Синтаксичний розбір словосполучення

1. Виділити словосполучення в реченні (або записати словосполучення окремо).

2. Визначити головне й залежне слово, поставивши питання.

3. З’ясувати вид за будовою; поширене чи непоширене.

4. Визначити вид словосполучення за головним словом.

5. Визначити вид словосполучення за способом зв’язку.

6. Накреслити графічну схему.

ЗАПАМ'ЯТАЙ

Не є словосполученням підмет із присудком (вечір згасає), однорідні члени (сонце і небо), фразеологізми (клювати носом, п'ятами накивати), іменники й займенники з прийменниками (у вихованні, до нас), дієслова з частками (таки знайшов, пішов би), складені форми слів (будупрацювати, найбільш вдалий), власні назви на зразок: Чумацький Шлях, Індійський океан. Словосполучення інтонаційно не оформлені, не виражають закінченої думки, а лише виражають поняття.

Зразки розбору

Гриць перевів незмигний погляд з блакитного неба на безмежне море трав, яке набухало хвилями і пінилося яскраво суцвіттями (І. Ільєнко).

(головне слово — погляд — іменник; словосполучення іменне, просте, непоширене, зі зв’язком узгодження);

(головне слово — небо — іменник; словосполучення

іменне, просте, непоширене, зі зв’язком узгодження);

(головне слово перевів — дієслово; словосполучення

дієслівне, просте, непоширене, зі зв’язком керування);

(головне слово море — іменник; словосполучення складне, поширене, зі зв язком узгодження: на безмежне море);

(головне слово — набухало — дієслово; словоспо

лучення дієслівне, просте, непоширене, зі зв’язком керування);

(головне слово — пінилося — дієслово; словосполучення дієслівне, просте, непоширене, зі зв язком керування);

(головне слово — пінилося — дієслово; словосполучення дієслівне, просте, непоширене, зі зв’язком прилягання).