Повний новітній довідник школяра

Українська мова

Службові частини мови

Вигук як особлива частина мови

Написання вигуків разом, окремо та через дефіс

Разом пишуться:

— слова-вигуки, які не вимовляються протяжно: бабах, кукуріку, не повторюються: здрастуйте, добривечір.

Окремо пишуться:

— складні сполуки типу: до побачення, будь ласка, на добраніч; або: оце так! От тобі й на!

Через дефіс пишуться:

— вигуки, що повторюються або вимовляються протяжно: Го-ов! Гу-гу-гу-у! Му-у-у! Вуть-вуть-вуть!

— слова їй-бо, їй-право.

Якщо вигук вимовляється з підсиленням, окличною інтонацією, то після нього ставиться знак оклику: Ой! Жах! При звичайній інтонації вигук виділяється комою, якщо він не стоїть перед особовим займенником, після якого йде звертання:

Ой, яка чудова українська мова (О. Підсуха).

Ой ти, лимане-лиманочку, хвиле каламутна! (Леся Українка)





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.