Повний новітній довідник школяра

Українська мова

Самостійні частини мови

Прислівник

Написання прислівників разом, окремо та через дефіс

Разом пишуться:

— складні прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником, з іменником, коротким прикметником, числівником, займенником:

віднині, відтепер, донині, дотепер, забагато, задовго, занадто, набагато, навічно, надалі, надовго, назавжди, назовсім, наскрізь, насправді, невтямки, негаразд, отак, отам, отут, підтюпцем, повсюди, подекуди, позавчора, позаторік, потроху, утричі, якнайкраще;

безвісти, безперестанку, вбік, ввечері, вволю, вголос, вгорі, вгору, вдень, взимку, взнаки, відразу, вкрай, вкупі, влад, влітку, внизу, вночі, восени, вперед, впереміш, вплав, впоперек, враз, вранці, врешті, врозсип, врозтіч, вряд, всередині, вслід, всмак, вщерть, доверху, довкола, довіку, доволі, догори, додолу, додому, докупи, донизу, дотла, зараз, зарані, збоку, зверху, згори, ззаду, знизу, зозла, зразу, зранку, зрання, зрештою, зроду, зсередини, набік, наверху, навесні, навиворіт, навиліт, навідліг, навідріз, надміру, назад, наздогад, назустріч, нанизу, наостанок, напам’ять, наперебій, наперед, наперекір, напереріз, напоказ, наполовину, напохваті, наприклад, напровесні, напролом, нараз, нарешті, нарівні, нарозхват, насилу, наспіх, насторожі, наяву, обіч, одвіку, опівдні, опівночі, підряд, поблизу, поверх, повік, поволі, позаду, поночі, поруч, поряд, посередині, почасти, скраю, спереду, спочатку, убік, убрід, увечері, уголос, угорі, угору, удень, узимку, укупі, улітку, унизу, уночі, ушир;

віддавна, востаннє, вручну, догола, допізна, завидна, змолоду, заново, звисока, згарячу, злегка, зліва, знову, зрідка, напевне, нарівні, нарізно, нашвидку, помалу, потихеньку, сповна, спроста;

вдвоє, втроє, вперше, втретє, надвоє, начетверо, удвох, утрьох, заодно, поодинці, спершу;

внічию, втім, навіщо, передусім, почому;

— складні прислівники з кількома прийменниками, складені з кількох основ: босоніж, водносталь, ліворуч, мимоволі, повсякчас, насамперед, привселюдно, тимчасово, чимдуж;

— з частками аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-: абияк, анітрохи, дедалі, чимало, щодня, якраз та ін.

Окремо пишуться:

— прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, між якими можливе означення до іменника, який зберігає своє лексичне та граматичне значення:

без відома, без жалю, без кінця, без краю, без ладу, без ліку, без мети, без наміру, без пуття, без сліду, без смаку, без сумніву, без угаву, без упину, без черги, в затишку, в міру, в нагороду, в ногу, в обмін, в обріз, в позику, в цілості, до біса, до вподоби, до гурту, до діла, до загину, до запитання, до краю, до крихти, до ладу, до лиця, до останку, до пари, до побачення, до пори, до пуття, до речі, до решти, до смаку, до сьогодні, за кордон, за кордоном, за рахунок, з краю в край, з переляку, з радості, з розгону, на бігу, на вибір, на видноті, на відчай, на відмінно, на віку, на голову, на диво, на дозвіллі, на жаль, на зло, на зразок, на льоту, на мить, на ніщо, на око, на прощання, на радість, на руку, на самоті, на світанку, на славу, на слово, на сміх, на совість, на сором, на ходу, на шкоду, на щастя, на силу, не з руки, ні на гріш, під боком, під гору, під силу, по змозі, по можливості, по правді, по совісті, по силі, по сусідству, по суті, по черзі, по щирості, уві сні, у поміч, у стократ, через силу, як слід, як треба та ін.;

— прислівники, що складаються з двох іменників та прийменників із прислівниковим значенням: від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один в один, раз у раз, рік у рік, час від часу;

— словосполуки типу другого дня, таким чином, темної ночі, тим разом, тим часом, які в реченні виконують функцію прислівників;

— прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо і т. ін.

ЗАПАМ'ЯТАЙ

Прислівники, які пишуться разом, не слід плутати з однозвучними іншими частинами мови. Порівняйте: повернув убік — кольнуло у бік;

прочитав напам'ять — подарував на пам'ять; всередині акваріума щось забулькало — в середині книжки.


Через дефіс пишуться:

— складні прислівники, утворені від прикметників та займенників за допомогою прийменника по та закінчення -ому, -ему, -(к)и, -і: по-християнському, по-материнському, по-українськи, по-людськи, по- сусідськи, по-латині, по-твоєму, по-своєму, по-моєму;

— складні прислівники, утворені за допомогою прийменника по від порядкових числівників: по-перше, по-друге, по-четверте;

— неозначені складні прислівники з частками будь-, -небудь, -будь, казна-, -то, хтозна-: аби-то, будь-де, будь-як, де-небудь, десь-то, казна- де, хтозна-коли, куди-будь, так-то;

— складні прислівники, утворені з двох прислівників: тишком- нишком, туди-сюди, сяк-так, вряди-годи, десь-інде, десь-інколи;

— складні прислівники, утворені повторенням слова або основи із службовими словами між ними або без них: далеко-далеко, будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього, де-не-де, пліч-о-пліч, коли-не-коли, хоч-не-хоч, як-не-як, ось-ось.

Прислівники можуть вживатися у реченні як похідні прийменники. Порівняйте:

довкола все кипіло — довкола міста;

вирує всередині — всередині класу;

знаходиться ліворуч — ліворуч вежі;

стоїть осторонь — осторонь лісу;

крокують попереду — попереду паровоза;

зупинитися поруч — поруч тебе;

святкують навкруги — навкруги стадіону;

стали неподалік — неподалік озера;

краяли уздовж — уздовж шосе.

Інколи прислівники набувають значення часток:

Місяць вже (прислівник) зійшов (За М. Коцюбинським).

Не такий вже (частка) Чіпка вдався, щоб його можна було бійкою спинити (П. Мирний).

Ану, голубчику, ще, ще (прислівник) дихни (Л. Глібов).

Лукаш: Ото ще (частка) нетерплячка (Леся Українка).

Омонімічними з частками є прислівники якраз, уже (вже), ще (іще).