Повний новітній довідник школяра

Українська мова

Самостійні частини мови

Дієприкметник

Творення дієприкметників

Активні дієприкметники теперішнього часу творяться за допомогою суфіксів –уч(ий), -юч(ий) - від дієслів I дієвідміни; ач(ий), -яч(ий) - від дієслів II дієвідміни: відпочивають — відпочиваючий, ростуть — ростучий, ходять — ходячий.

Дієприкметники теперішнього часу на -мий у сучасній українській мові практично не вживаються.

Російські слова перечитываемый, переписываемый і под. перекладаються як перечитуваний, переписуваний, а також прочитуваний, вироблюваний, виліковуваний та ін.

Активні дієприкметники минулого часу творяться від основ інфінітива за допомогою суфікса -л(ий): повеселіти — повеселілий, змерзнути — змерзлий.

Суфікси активних дієприкметників -ш(ий), -вш(ий), на відміну від російської мови, практично не вживаються, вони є лише в поодиноких словах (бувший — у значенні який був десь, а не колишній; перемігший). Таким словам відповідають описові звороти: той, хто зробив; той, який читав; той, що писав.

Пасивні дієприкметники творяться від основ інфінітива тільки перехідних дієслів за допомогою суфіксів -н(ий), -ен(ий), -т(ий): шити — шитий, загорнути — загорнений (загорнутий), принести — принесений, переписати — переписаний.

При творенні пасивних дієприкметників можливе чергування приголосних: нагромадити — нагромаджений, спекти — спечений, погасити — погашений, пустити — пущений.

Творення форм дієприкметників