Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Морфологія
Займенник
§ 85. Питальні та відносні займенники

Питально-відносні займенники виконують у реченні подвійну функцію. Питальними вони бувають тоді, коли містять запитання про особу, предмет, ознаку, кількість: хто? що? який? чий? скільки?

Яка орда нам гідність притоптала? (Л. Костенко).

Якщо ці займенники служать для зв’язку головного і підрядного речень (як сполучні слова), то їх називають відносними.

Розрізняйте!

Питальні:

1. Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі? (Леся Українка).

2. Чого являєшся мені у сні? (І. Франко).

3. Що в світі миліше за зоряні ночі? (М. Кропивницький).

4. Що місяцю зіроньки кажуть? (П. Тичина).

Відносні:

1. Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі. (Леся Українка).

2. Моя хата здається мені каютою корабля, що пливе десь у невідомому чорному морі разом зо мною (М. Коцюбинський).

3. І хай ніхто не знає, що робиться в душі (Л. Костенко).

Займенники хто, що співвідносні з іменниками; який, чий — з прикметниками; скільки — з числівником.

Морфологічні ознаки

Морфологічні ознаки питальних та відносних займенників збігаються.

Займенники хто, що, скільки не мають роду і числа, змінюються лише за відмінками.

Займенники який, чий, котрий змінюються за родами, числами та відмінками, як прикметники.

Відмінювання питально-відносних займенників

Правопис питально-відносних займенників

1. При відмінюванні займенників хто, що форми непрямих відмінків творяться від інших основ: хто — кого, кому; що — чого, чому.

2. Займенники який, котрий відмінюються як прикметники твердої групи.

3. Займенник скільки відмінюється, як числівник два.

4. Займенник чий має власний зразок відмінювання.

Увага!

Відносний займенник що збігається за написанням і звучанням зі сполучником що, який теж з'єднує підрядне речення з головним.

Як розрізнити?

Якщо можна слово «що» замінити синонімічним йому «який», то це займенник. Коли ж така заміна не можлива, то це — сполучник:

Благословенні наші нені,

Що (які) в круговерті цій шаленій

Нас проводжали на зорі.

Л. Забашта.

Як не любити роботи розумної,

Праці, що (яка) дух веселить.

М. Рильський.

Говорять, що матері сльози гарячі і тверде міцнеє каміння проймають (Леся Українка).

Прощай мій зошите! Спасибі тобі, друже, що ти думок моїх не відцурався (В. Симоненко).