Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008
Морфологія
Займенник
§ 84. Присвійні, вказівні та означальні займенники
Ці розряди займенників співвідносні з прикметниками й відмінюються за родами, числами і відмінками.
Присвійні займенники
Присвійними називають займенники, що вказують на належність предмета певній особі й відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?
Займенники мій, наш указують на належність першій особі, твій, ваш — другій особі, його, її, їх, їхній — третій особі, свій — будь-якій особі.
Народ мій є!
Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ!
В. Симоненко.
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
Бачу руки твої, моя мамо,
Твою ласку я чую, рідненька.
М. Сингаївський.
У мудрості свої закони є (А. Малишко ).
Займенник наш може вживатися і в узагальненому значенні:
Не вмирає душа наша, не вмирає воля (Т. Шевченко).
Відмінювання присвійних займенників
|
Відмінок |
Однина |
Множина |
|||
|
Чоловічий рід |
Середній рід |
Жіночий рід |
|||
|
Н. |
мій |
моє |
моя |
мої |
|
|
Р. |
мого |
моєї |
моїх |
||
|
Д. |
моему |
моїй |
моїм |
||
|
Зн. |
як Н. або Р. |
моє |
мою |
як Н. або Р. |
|
|
О. |
моїм |
моєю |
моїми |
||
|
М. |
(на) моєму, |
(на) моїм |
(на) моїй |
(на) моїх |
|
Правопис присвійних займенників
1. 3а зразком займенників мій (моя моє, мої) відмінюються займенники твій, свій.
2. Займенники наш, ваш відмінюються, як прикметники твердої групи (зелений), їхній — м’якої (синій).
Присвійні займенники його, її, їх за граматичною формою збігаються з родовим відмінком займенників 3-ї особи (він, вона, вони, воно).
Розрізняйте!
Особові
Його (кого?) знають усі
Її (кого?) щиро привітали
Ми зустріли (кого!) їх
Присвійні
Його (чиї?) вірші цікаві;
Її (чиї?) очі карі;
Їх (чиї?) плани здійснені.
Займенники його, її, їх — незмінювані слова, що мають постійну ознаку роду і числа: його долі, його долю; її долі, в її долі; їх доля, в їх долі.
Увага!
Займенник їх у присвійному значенні вживається рідко. Стилістична порада: краще вживати займенник їхній: їхній відпочинок, їхня поїздка, їхнє захоплення, їхні знайомі.
У реченні присвійні займенники найчастіше виступають у ролі означення, зрідка — складеного іменного присудка.
Люди, люди! Я ваш брат,
Я для вас рад жити,
Серця свого кров'ю рад
Ваше горе змити.
І. Франко.
Вказівні займенники
Вказівними називають займенники, що лише вказують на предмет (цей, оцей, той, отой), ознаку (такий, отакий), кількість (стільки), не називаючи їх.
Займенники цей (оцей), той (отой) указують на виділення окремого предмета з ряду подібних:
Той мурує, той руйнує... (Т. Шевченко ).
Займенник такий (отакий) указує на узагальнену ознаку або вживається для підсилення вираження прикметникової ознаки:
Я не такий, щоб зрадити людину! (Леся Українка ).
Стаю таким добрим, що вже птиці можуть сідати на мою білу голову (О. Довженко ).
Вказівні займенники сей, ся, се, сі (застарілі форми) в сучасній українській мові вживаються рідко — тільки в діалектному мовленні й у творах художньої літератури.
І знов веселий вітер п’є сей вогкий дух землі (Є. Маланюк).
Не співайте мені сеї пісні, не вражайте серденька мого! (Леся Українка ).
Займенник стільки вказує на не- визначений кількісний вияв ознаки, предмета й співвідноситься з кількісними числівниками:
Скільки зір у високому небі, стільки співів у серці моїм (В. Сосюра).
Відмінювання вказівних займенників
|
Відмінок |
Однина |
|||
|
Н. |
цей, це |
ця |
той, те |
то |
|
Р. |
цього |
цієї |
того |
тієї (тої) |
|
Д. |
цьому |
цій |
тому |
тій |
|
Зн. |
як Н. або Р., як Н. |
цю |
як Н. або Р., як Н. |
ту |
|
О. |
цим |
цією |
тим |
тією (тою) |
|
М. |
(на) цьому (на) цім |
(на) цій |
(на) тому (на) тім |
(на) тій |
|
Відмінок |
Однина |
Множина |
|||
|
Н. |
такий, таке |
така |
ці |
ті |
такі |
|
Р. |
такого |
такої |
цих |
тих |
таких |
|
Д. |
такому |
такій |
цим |
тим |
таким |
|
Зн. |
як Н. або Р., як Н. |
таку |
як Н. або Р. |
||
|
О. |
таким |
такою |
цими |
тими |
такими |
|
М. |
(на) такому (на) такім |
(на) такій |
(на) цих |
(на) тих |
(на) таких |
Правопис вказівних займенників
1. Вказівні займенники, як і прикметники, змінюються за родами, числами та відмінками.
2. Вказівний займенник цей (ця, це. ці) відмінюється, як прикметник м’якої групи. Інші вказівні займенники відмінюються, як прикметники твердої групи.
3. Займенники жіночого роду (та, ця) у родовому й орудному відмінках однини мають дві форми: тієї, цієї (частіше) і тої, цеї, тією, цією і тою, цею.
4. У місцевому відмінку однини займенники той, цей мають паралельні форми: на тому — на тім, на цьому — на цім.
5. Займенник стільки не має форми роду та числа й відмінюється, як кількісний числівник (два). У називному і знахідному відмінках він керує формою іменника родового відмінка одними або множини, а в непрямих відмінках узгоджується з іменником у формі множини: стільки років, стількох років, стількома роками.
Означальні займенники
Означальними називають займенники, що вказують на узагальнену ознаку предмета, явища. До них належать: весь (увесь), усякий (усяк), кожний (кожен), жодний (жоден), інший, сам, самий.
Займенник весь (увесь) указує на сукупність предметів або на повне охоплення предмета дією чи ознакою:
За Україну! З огнем завзяття рушаймо, браття, всі вперед! (М. Вороний).
До тебе Батьківщино — земле вічна, ведуть усі стежки й усі дороги (Б. І. Антонин).
Займенники кожний (кожен), усякий (рідше — усяк) дуже близькі за значенням: вони виражають виділення предмета з сукупності однорідних предметів:
І кожен фініш — це, по суті, старт (Л. Костенко).
Кожна птиця має свій голос.
Кожне поле має свій колос,
Кожна справа має свої почини,
Кожна казка — свої причини.
Л. Костенко.
Займенник жодний (жоден) уживається в значенні «ні один», «ніякий»:
І миті жодної не можна повернути,
Щоб заново, по-іншому прожить.
В. Симоненко.
Примітка. Дехто з мовознавців, зважаючи на лексичне значення, відносить займенник жодний до розряду заперечних.
Займенник інший указує на відокремлення, відмежування особи чи предмета від подібних до нього або раніше названих:
Не маю зла до іншого народу (М. Вінграновський ).
Мислив я, що кожне серце
Має інший ритм одмінний,
Інший біль, іншу радість,
Інший стук і іншу кров.
М. Рильський.
Займенники сам і самий, незважаючи на схожість, розрізняються значенням.
Займенник сам (сама, само (саме) - наголос на закінченні) указує на особу, що виконує дію без сторонньої допомоги, або ж на предмет, що може діяти самостійно:
У дорогу збирався сам, непомітно для рідних (В. Козаченко).
Добрий товар хвалити не треба: вік хвалить себе сам. Навчай інших і сам навчишся (Нар. тв.).
Цей же займенник уживається з іменниками, що позначають осіб, істот, або з особовими займенниками її має форму роду та числа:
Друг сам відгукнувся. Подруга сама прийшла. Друзі самі згадали.
Займенник сам може виступати із значенням «один»:
Я сам. Вікно. Сніги (П. Тичина).
Займенник самий (сама, саме — наголос на корені) указує на крайню просторову або часову межу іменника, при якому він ужитий: до самого моря, того самого дня, перед самою грозою, коло самих дверей.
Сріблястий шлях, прокладений місяцем, простягся морем до самого берега (Д. Ткач ).
У сполученні з іменником та вказаним займенником уживається для креслення тотожності: той самий день, ті ж самі люди, у ту саму годину.
Відмінювання означальних займенників
|
Відмінок |
Однина |
Множина |
|||
|
Чоловічий рід |
Середній рід |
Жіночий рід |
|||
|
Н. |
весь (увесь) |
все (усе) |
вся (уся) |
всі (усі) |
|
|
Р. |
всього |
всієї |
всіх |
||
|
Д. |
всьому |
всій |
всім |
||
|
Зн. |
як Н. або Р. |
все (усе) |
всю |
як Н. або Р. |
|
|
О. |
всім |
всією |
всіма |
||
|
М. |
(на) всьому |
(на) всій |
(на) всіх |
||
|
Відмінок |
Однина |
Множина для всіх родів |
|||
|
Чоловічий рід |
Середній рід |
Жіночий рід |
|||
|
Н. |
сам |
само (саме) |
сама |
самі |
|
|
Р. |
самого |
самої |
самих |
||
|
Д. |
самому |
самій |
самим |
||
|
Зн. |
як Н. або Р. |
само (саме) |
саму |
як Н. або Р. |
|
|
О. |
самим |
самою |
самими |
||
|
М. |
(на) самому |
(на) самій |
(на) самих |
||
Правопис означальних займенників
1. Означальні займенники весь (увесь), вся, всі відмінюються як прикметники м’якої групи.
2. Усі інші займенники відмінюються за зразком прикметників твердої групи.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.