Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Морфологія
Іменник
§ 58. Відміни іменників

Зміну іменників за відмінками називають відмінюванням.

За належністю до певного роду та відмінковими закінченнями всі змінювані іменники поділяють на чотири типи відмінювання, або відміни.

Типи відмін

I відміна

Іменники жіночого і чоловічого (спільного) роду із закінченням -а (я): книжка, ластівка, вежа, миша, воля, пісня, вишня, Микита, Ілля, невдаха, роззява.

II відміна

Іменники

✵ чоловічого роду з нульовим закінченням: явір, степ, нарис, край, день, снігур, ключ;

✵ чоловічого роду із закінченням -о: батько, дядько, Дніпро, Петро, Іванченко;

✵ середнього роду із закінченням -о, -е, -я: слово, марево, сонце, плече, листя.

III відміна

Іменники жіночого роду з нульовим закінченням: зустріч, радість, пам’ять, сіль, ніч, любов, молодь, Умань Прип’ять, а також іменник мати.

IV відміна

Іменники середнього роду із закінченням -а- (-я-), при відмінюванні яких з’являються суфікси -aт-, -ят . —єн-: лоша, курча, вовченя, ім'я, плем’я.

Примітка. До жодної з відмін не належать:

✵ незмінювані іменники: бюро, візаві, конферансьє. какаду, рагу. ООН;

✵ множинні іменники: окуляри, фінанси. збори, ковзани, ліки, іменини, канікули, Суми. Альпи;

✵ субстантивовані іменники, що мають прикметникову форму: вартовий, черго вий, майбутнє, колискова, учительська, Рильський, Багряний.