Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Орфографія
§ 27. Правопис префіксів

Уживані в українській мові префікси можна умовно поділити на дві групи:

1. Префікси, які не мають правописних особливостей (пишемо так, як вимовляємо).

Серед них:

пра — праліс, прадід;

за — заспівати, забагато;

по — помандрувати, помріяти;

ви — вигадати, виграти;

най — найвищий, найближчий та ін.

2. Префікси, правопис яких зумовлений певними орфографічними правилами. До них належать ті, що закінчуються на приголосний і, залежно від початкового звука кореня, вимовляються по-різному, та префікси, правопис яких розрізняємо за смисловим значенням.

Правопис префіксів з-, с-

1. Перед глухими приголосними к, п. т, ф, х (словесна формула кафе «Птах») пишемо є-: сповістити, сподобатися, сфотографувати, сконструювати, скинути, схарактеризувати, стемніти, створити, схід, спалах, скраєчку, спершу, спідлоба, неспроста.

2. Перед усіма іншими приголосними, незалежно від вимови, та голосними пишемо префікс з-: зцілити, зцідити, зсипати, зсадити, зжарити, зжовкнути, зшити зчистити; зорати, зекономити, зорієнтуватися, з’юрмитися, з’єднатися.

3. З метою досягнення милозвучності мовлення префікс з- може видозмінюватися на зі-, зо-, зу-.

Префікс зі- пишемо, якщо корінь слова починається:

✵ сполученням кількох приголосних: зізнатися, зібрати, зітхнути, зіштовхнути, зіскочити, зігнутий, зіщулений;

✵ сполученням губного та йотованого: зів’ялий, зім’ятий, зіб’ємо.

Зрідка вживається префікс зо-: зомлілий, зопрілий.

У деяких словах — префікс зу-: зустріч, зустрітися, зусилля, зухвалий.

Бувають варіанти і в одному слові: звечора та ізвечора, знову та ізнову (префікс із- — розмовний).

Правопис префіксів роз-, без-, воз-, через-

✵ Кінцевий приголосний цих префіксів вимовляється по-різному залежно від початкового звука кореня: чітко й виразно (безіменний, розораний, безводний, безграмотний, розбитий) або ж уподібнюється шиплячому чи свистячому кореня (розшумітися, розчаруватися, розчинитися, розступитися; безсмертя, безсумнівно, безшумно, безцільно).

Префікси роз-, без-, воз-, через- завжди пишуться з кінцевим з- (за морфологічним принципом): розквітати, розпалити, розхвалити, розчистити, розмістити; безкорисливий, безкраїй, безсніжний. беззахисний, безжирний; возвеличити, воздати, возз'єднати; черезплічник, черезсідельник.

✵ Фонетичний варіант префікса роз — розі-: розіграти, розігнути, розірвати, розібрати, розідрати.

Правопис префіксів від-, під-, над-, понад-, перед-, між-, об-

1. Кінцевий дзвінкий приголосний цих широковживаних в українській мові префіксів на письмі не змінюється: відсвяткувати, під’їжджати, підпис, надземний, понадхмарний, передчасний, передпліччя, передзим’я, передчуття, передмістя, міжгалузевий, міжпланетний, обпекти, обсмажити, обтрусити.

Примітка. Префікс пред- — старослов’янського походження й тому вживається в словах з відповідним відтінком у значенні: предтеча, предводитель, предстати, предковічний.

2. Задля милозвучності префікси можуть видозмінюватися:

від- — од-, оді- (оддати, одібрати);

під- — піді- (підійти, підігнати, підібрати);

об- — обі- (обілляти);

між- — межи- (межиріччя, межигір’я і міжгір’я, межипліччя).

Увага!

У мові художньої літератури вони виступають паралельно: відпливає і одпливає, відпочити і одпочити, віддати і оддати. У науковій та спеціальній літературі вживається тільки префікс від-.

Правопис префіксів пре-, при-, прі-

1. Префікс пре- вживають на позначення збільшеної міри ознаки. Він рівнозначний семантиці слова дуже: премилий (дуже милий), премудрий (дуже мудрий), премудро, премудрість, преболючий.

Увага!

Іноді для підсилення вираження якості вживають ще слово без префікса: дивний-предивний, білий-пребілий, далеко-предалеко, гаряче- прегаряче, цікаво-прецікаво. Такі складні прикметники й прислівники пишемо через дефіс.

Крім того, префікс пре- пишемо:

✵ у словах: презирливий, презирство;

✵ у словах старослов’янського походження: преосвященний, превелебний, преподобний.

2. Префікс при- вживається на позначення наближення, приєднання або неповноти чи результату дії:

• прибути, прибігти, прилетіти, приклеїти, прибудувати;

• присолити, приморозити, прикрити, присісти, пригубити;

• приборкати, прив’язати;

✵ а також у похідних від них словах: притулок, пристрій, причал, прибуття, прикраса, привабливо, примружливо, привчивши, пристаркуватий, прив’ялений.

Префікс при- пишемо в прикметниках, утворених від іменників із прийменником при, та в похідних від них словах:

✵ при Карпатах — прикарпатський, Прикарпаття;

✵ при Дніпрі — придніпровський, Придніпров'я;

✵ при Чорному морі — причорноморський, Причорномор'я;

✵ при кордоні — прикордонний, прикордонник;

✵ при місті — приміський;

✵ при вокзалі — привокзальний.

Розрізняйте!

Привільний превільний

Прихорошитись прехороший

Прибілити пребілий

Притихлий претихий

Пристаркуватий престарий

(не дуже старий) (дуже старий)

Запам’ятайте!

Правопис слів іншомовного походження, у яких пре- і при- не є префіксами:

3. Префікс прі- пишемо тільки в трьох словах: прірва, прізвище, прізвисько.

Правопис префікса пере-

Префікс пере- має значення «по-іншому», «наново», «через кого чи щось» і завжди пишеться з двома голосними е: перечитати, перебігти, перейменувати, перебільшувати, переліт, перешкода, перехрестя, переправа.

Розрізняйте!

Від префікса пере- треба відрізняти частинку пери- в словах іншомовного походження, яка не с префіксом: перикардит, перипетія, периметр, периферія; перископ, перифраз.