Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Синтаксис. Пунктуація
Складне речення
§ 149. Складнопідрядні речення з кількома підрядними

§ 149. Складнопідрядні речення з кількома підрядними

Складнопідрядним реченням з кількома підрядними є багатокомпонентне речення, що складається з трьох і більше предикативних частин, поєднаних зв’язками підрядності.

За характером взаємозв’язку підрядних речень з головним виділяють три типи складнопідрядних речень з кількома підрядними:

1. Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю.

2. Складнопідрядні речення із супідрядністю (однорідною і неоднорідною).

3. Конструкції, що поєднують у собі супідрядність і послідовну підрядність (мішаного типу).

1. Складнопідрядні речення з послідовною підрядністю

Послідовною підрядністю називають таке підпорядкування, при якому перше підрядне речення залежить від головного, а решта — послідовно одне від одного:

Загинув би, напевно, люд нещасний, якби погасла та маленька іскра любові братньої, що поміж людьми у деяких серцях горіла тихо (Леся Українка).

Схема цього речення така:

Увага!

При кресленні горизонтальної (лінійної) схеми речення сполучне слово, що приєднує підрядне речення до головного й виступає членом підрядної частини, беремо в дужки, а сполучник підрядності, який виконує тільки службову роль, ставимо між дужками.

Графічно структуру речення можна показати й за допомогою вертикальної схеми, де кожне просте речення — прямокутник:

Думою тугу розвію,

Щоб був я завжди таким.

Яким мене мати вродила

Й благословила в світи.

В. Стус.

Головна частина — Думою тугу розвію;

Підрядна частина першого ступеня — щоб був я завжди таким;

Підрядна частина другого ступеня — яким мене мати вродила й благословила в світі.

Горизонтальна схема речення така:

У складних реченнях з послідовною підрядністю кожна з підрядних частин виступає як головна щодо наступної підрядної. Тому підрядну частину, яка безпосередньо пов’язується з головною, називають підрядною частиною першого ступеня; підрядну частину, залежну від підрядної першого ступеня, називають підрядною частиною другого ступеня і т. д.

2. Складнопідрядні речення з однорідною супідрядністю

Це такі складнопідрядні речення, у яких дві або більше підрядних частини залежать від одного й того самого слова головного речення або від головного речення в цілому й відповідають на те саме питання.

Підрядні частини в таких конструкціях, як правило, приєднуються до головної за допомогою однакових сполучників чи сполучних слів:

Хотіла б я піснею стати

У цю хвилину сумну (1),

Щоб вільно по світу літати (2),

Щоб вітер розносив луну (3).

Леся Українка.

Схема речення така:

У таких реченнях підрядні предикативні частини є реченнями одного виду (або всі означальні, або всі підрядні часу, причини, умови тощо).

У наведеному прикладі підрядні речення пояснюють головне в цілому, відповідають на питання з якою метою?, приєднуються до неї сполучником щоб, між собою співвідносяться, як однорідні члени речення.

Саме тому такі підрядні речення можуть поєднуватися між собою сполучниками сурядності чи безсполучниково:

Хіба не вірите (1), що скоро день засвітить(2),

Що сонце наше вже з-за обрію встає (3),

Що хід його спинить ніщо не зможе в світі (4)

І цвіту нашого ніщо вже не уб'є?! (5)

Олександр Олесь.

Схема речення:

У реченні чотири підрядні однорідні предикативні частини, але в останній сполучник що опущений. Це речення поєднується з попереднім за допомогою сурядного єднального сполучника і. За правилом, перед одиничним єднальним сполучником, який поєднує дві підрядні частини, кому не ставимо.

Сполучник підрядності чи сполучне слово може зберігатися, повторюючись перед кожною підрядною частиною:

Пишіть листи і надсилайте вчасно (1),

Коли їх ждуть далекі адресати (2),

Коли є час (3), коли немає часу (4)

І коли навіть ні про що писати(5).

Л. Костенко.

Схема цього речення:

Зв’язок між підрядними реченнями в таких конструкціях може бути й безсполучниковим:

Тепер я бігаю в поле й годинами слухаю (1), як в небі співають хори (2), грають цілі оркестри (3) (М. Коцюбинський ).

Схема речення:

Іноді однорідні підрядні частини приєднуються за допомогою різних сполучників чи сполучних слів, але при цьому підрядні речення залишаються однотипними:

Не знаю я (1), що буде після нас (2),

В які природа убереться шати (3).

Л. Костенко.

У цьому реченні дві підрядні частини пояснюють у головному реченні присудок, відповідають на питання чого? (є підрядними з’ясувальними) і приєднуються сполучними словами що, в які.

Схема речення:

3. Складнопідрядні речення з неоднорідною супідрядністю

Неоднорідною супідрядністю називають таке підпорядкування, при якому кілька підрядних частин різних типів пояснюють якийсь один член головної частини або ж відносяться до різних її членів:

Скільки б не судилося страждати (1),

Все одно благословлю завжди

День (2), коли мене родила мати

Для життя, для щастя, для біди (3) .

В. Симоненко.

Схема речення:

Перша підрядна частина пояснює в головному реченні присудок благословлю, а друга підрядна — додаток день.

Таку неоднорідну супідрядність при якій підрядні частини пояснюють різні члени головного речення прийнято називати паралельною підрядністю.

Неоднорідна супідрядність може набувати й таких семантико-синтаксичних відношень:

Щоб прийшло на землю сподіване щастя(1), треба великої праці (2), бо щастя не дається дурно (3) (М. Коцюбинський).

Обидва підрядні речення пояснюють головне речення в цілому, але відповідають на різні питання: перше на питання навіщо? і є підрядним мети, а друге — на питання чому? і е підрядним причини.

Схема речення:

І вже коли ти похитнувсь у слові (1),

Вважай (2), що похитнувся у собі (3)

Б. Олійник.

Ще один тип неоднорідної супідрядності — коли підрядні речення одного виду пояснюють різні члени головної частини:

Ми працю любимо, що в творчість перейшла (2),

І музику палку (1), що ніжно серце тисне (3).

М. Рильський.

Схема речення:

4. Супідрядне речення з супідрядністю і послідовною підрядністю.

Благословен той день і час (1), коли прослалась килимами земля (2), яку сходив Тарас малими босими ногами (3), земля (2), яку скропив Тарас дрібними росами-сльозами (4) (М. Рильський ).

Схема речення:

Це речення поєднує послідовну підрядність та однорідну супідрядність, тобто має підрядність мішаного типу.

Примітка. Інколи для підсилення змісту пояснюване слово в реченні може повторюватися. У наведеному реченні повторюється підмет першого підрядного речення — земля.

І доки є пам'ять в людей (1) і живуть матері (2), допоти й сини, що спіткнулись об кулі (4), живуть (3) (Б. Олійник).

Схема речення:

Це речення з підрядністю мішаного типу.

Розділові знаки в складнопідрядних реченнях з кількома підрядними

Розділові знаки в складнопідрядних реченнях з однорідною супідрядністю.

1. Між однорідними підрядними реченнями, не з’єднаними сурядними сполучниками, ставимо кому:

Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин.

Як тяжко, як тужно моєму народу болить?

Б. Олійник.

Хоч на вулиці зимно і сніжно,

Хоч шумить надокучливе місто,

Я зберу обережно і ніжно

Всі ці згадки в безцінне намисто.

О. Теліга.

2. Між однорідними підрядними реченнями, які з’єднані неповторюваними сполучниками сурядності (і, й, та, або, чи), коми не ставимо:

Як неприємно, коли баба кляне або довго йде дощ і не вщухає. Приємно, коли весною вода заливає хату і всі бродять по воді. Приємно, коли позіхає дід і коли дзвонять до вечерні літом (О. Довженко).

Чи, може, це ввижається мені

Той несказанний камертон природи,

Де зорі ясні і де тихі води?

Л. Костенко.

Поведи мене в простори сніговії,

Де метелиця розгонисто гуля

І смерком дрімає й леденіє

Під пухнастими заметами рілля.

М.Драй-Хмара.

Я чую, як шумлять комети і зростають трави (Б.-І. Антонин).

Хто чув, як рано навесні

Земля пробуджується в сні

Або як в літні місяці

Колишуть віти вітерці?

О. Підсуха.

Примітка. Якщо підрядні однорідні частини поєднані неповторюваним протиставним сполучником (а. але, проте, зате, однак), то кому ставимо:

Я бачив, як сходив місяць, як море просте лило йому під ноги золотий килим, а пальми, замахавши сотнями віял, вітали «осанна!» (М. Коцюбинський).

3. Перед повторюваним єднальним чи розділовим сполучником, що з’єднує однорідні підрядні, кому ставимо за тими самими правилами, що й при однорідних членах речення:

Люблю весни чарівний спів,

Коли, прокинувшись від снів,

Земля поволі оживає,

І серце солодко співає,

І кров у жилах завмирає

В передчутті прийдешніх змін.

Т. Корольова.

Кома при збігу сполучників

1. Кому при збігу сполучників (чи сполучника і сполучного слова) ставимо тільки тоді, коли підрядну частину, що починається другим сполучником, можна опустити чи переставити, не порушуючи будови всього речення:

Тож підіте і скажіте,

Що, поки я буду жити,

Не подумаю довіку

Зброї чесної зложити.

Леся Українка.

Підрядну частину поки я буду жити можна опустити, не порушуючи структури всього речення.

Надію в хаті поважайте,

Її на видному тримайте.

Бо, де у хаті вона є.

Туди і щастя забреде.

С. Горлач.

Мені, мабуть, не надокучить нагадувати, що, хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього (М. Рильський ).

2. При збігу сполучників підрядності не ставимо коми перед другим з них, коли в наступній предикативній частині є співвідносні слова то, так. У цьому випадку підрядну частину, яка починається другим сполучником, не можна ні опустити, ні переставити, не порушуючи структури всього речення:

Ви скажіть своєму пану,

Що заплати не бажаю,

Бо коли я що дарую,

То назад не забираю.

Леся Українка.

Підрядну частину коли я що дарую не можна опустити, бо порушується будова всього речення, оскільки в сполучника коли є друга частина — то.

Отут, серед цвіту, здається, що якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі і природі (Є. Гуцало).

Це правило поширюється й на речення, у яких збігаються поруч сполучник сурядності й сполучник підрядності:

Солов’ї, ці невтомні співці весни і кохання, заливисто перетьохкуються у вербах, по садках, і коли вони тьохкають, здається, все на світі зникає (О. Гончар).

При збігу таких сполучників на початку речення коми між ними не ставимо:

І хоч весна одранкувала,

А осінь вже рум’янить глід,

Мені зозуля накувала

Немарно сто завітних літ.

Д. Луценко.

3. Іноді між значно поширеними (ускладненими) підрядними частинами, не з’єднаними між собою сурядними сполучниками, може ставитися крапка з комою:

Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями; коли обважнілі колоски черкаються об голову, об вуха; коли ниви поцяцьковані синіми волошками та червоними маківками (І. Нечуй-Левицький ).

4. З метою інтонаційного і змістового виділення двох або кількох підрядних частин, що стоять перед головною, ставимо кому й тире (факультативний знак):

І коли спокутую,

Коли діжду краю, —

Не бачу й не знаю.

Т. Шевченко.

Коли я буду явором рости,

Дивитися у далеч з висоти. —

Коханій восени пошлю листочки.

Як посилаю їй тепер листи.

Д. Павличко.