Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Синтаксис. Пунктуація
Словосполучення
Словосполучення

Словосполученням називають синтаксичну одиницю, утворену поєднанням двох або більше повнозначних слів на основі підрядного зв’язку: безмежний степ, зоряна ніч, пахощі трав, гарячий від сонця, вслухатись у тишу, сидіти мовчки, написати книжку про хліборобів. Словосполучення, як і слова, називають предмети чи явища реального світу, тобто є номінативними засобами мови. Однак від слів вони відрізняються тим, що складаються з двох або більше слів, а тому дають конкретизацію самостійних понять.

На відміну від речення, словосполучення не є комунікативною одиницею, йому не властиве інтонаційне оформлення.

Отже, словосполучення виступають складовими частинами речень, їхнім будівельним матеріалом, і для синтаксичного розбору вичленовуються з речень.

Словосполучення складається з головного і залежного слова.

Головним є слово, від якого можна поставити питання, а залежне відповідає на питання: мелодійний (який?) спів, мелодія (чого?) пісні, наспівую (що?) мелодію, говорити (як?) мелодійно.

Графічне зображення:

Залежне слово пов’язується з головним за змістом і граматично або лише за змістом. Засобами граматичного зв’язку виступають:

✵ закінчення залежного слова: слухав лекцію, цікава інформація, повідомляючи студентам;

✵ закінчення і прийменник: навчання в університеті, зустріч з професором, підготовка до екзаменів, згаданий у доповіді, па м’ять на все життя.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.