Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Морфологія
Службові слова
§ 118. Прийменник

Прийменник — це службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні:

З поміж безліч книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповітне. До таких належить «Кобзар» книга, яку народ український поставив на першому місці серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів (О. Гончар).

Прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають. Належачи до іменників, числівників, займенників, вони входять до складу другорядних членів речення.

Прийнято вважати, що прийменники разом із повнозначними словами виражають поняття, явища тощо. Отже, у контексті вони набувають певного значення, вказуючи на ті чи інші смислові відношення між словами в словосполученнях. Наприклад, іти до школи, іти зі школи, іти коло школи, іти від школи.

Форма родового відмінка в сполученні з прийменниками до, зі, коло, від виражає різний відносно предмета школа напрям руху.

Смислові відношення, виражені за допомогою прийменників

Просторові. Біля, від, в (у), до, за, з-за, коло, над, край, поряд, попід, уздовж (близько 130 прийменників): відпочиваючи біля озера, приїхати до міста, виглядати з-за дерева, небо над нами, бути поряд з матір’ю, ростуть уздовж дороги;

Часові. На, по, за, до, з, після, перед, через, упродовж, слідом, за, підчас (близько 40 прийменників): не заснути до ранку, після дворічні перерви, через кілька тижнів.

протягом навчання в школі, під час екзаменаційної сесії.

Причинові. Від (од), через, за, з, внаслідок, завдяки, у результаті, у зв'язку, зважаючи на: не з'явився через хворобу, затужив з горя, переміг завдяки наполегливості, руїни внаслідок землетрусу, у результаті досліджень, зважаючи на похилий вік, у зв'язку із захистом дисертації.

Мети. Для, на, під, по, за, заради, задля: поїхати на зустріч із випускниками, зібратися для проведення зборів, вистояти задля перемоги, прощати заради дружби.

Умовні. При, без, при нагоді, за умови: розповісти при нагоді зустрічі, об’єдналися за умови взаєморозуміння, допомогти у випадку нещастя, відповідаємо без підказки.

Смислові відношення ще можуть бути порівняльні (вищий від мене, старший за брата), кількісні (ішов з годину, їх було до двох сотень), об’єктні (розповідати про країну, вітати зі святом, писати за планом), способу дії (працював із задоволенням, сказати по правді) тощо.

Групи прийменників за походженням

Непохідні (первинні): Без, в (у), від (од), для, до, з, за, крізь, над, о, об, перед, по, при, про, між, серед, через.

Похідні (вторинні). Утворені складанням кількох прийменників: попід, понад, поза, поміж, задля, заради, посеред, з-за, з-під, з-посеред, а також шляхом переходу інших частин мови в прийменник:

✵ іменників — край, кінець, коло, круг, протягом, шляхом, у разі, з метою;

✵ прислівників (і дієприслівників) навколо, близько, вздовж, обабіч, навкруги, поблизу, збоку; включаючи, незважаючи на.

Розрізняйте!

Прийменники та омонімічні з ними інші частини мови:

Навколо (прийменник) хати мати посадила

Квітучий хоровод квіток веселих...

Тут наче серце спіймане в сільце,

А там навколо (прислівник) — всесвіт неозорий.

Юрій Клен.

Групи прийменників за будовою

Прості: в, на, з, по, для, під, над, між, перед, мимо, коло, кінець.

Складні: поміж, попід, понад, посеред, поза, з-над, з-під, з-проміж, заради, задля, навколо, поблизу, обабіч, уздовж.

Складені: згідно з, у зв’язку, відповідно до, залежно від, незважаючи на, за винятком.

Вживання прийменників з відмінковими формами

1. Прийменники вживаються при іменниках, займенниках та всіх субстантивованих частинах мовив непрямих відмінках.

2. Місцевий відмінок завжди вживається з прийменником. Інші відмінки можуть бути як з прийменниками, так і без них.

3. Прийменники можуть вживатися з формою одного, двох (за, на, над, по, перед, об, понад, поміж) і трьох (між, поміж, проміж, в (у), за, з) відмінків.

Найтиповіші поєднання прийменників з відмінковими формами:

Р. Без, біля, від, для, до, з-за, з-під, проти, за, між, в, коло, залежно від, серед, поперед та ін.

Учителя і дерево пізнають з плодів. Проти вітру піском не посипеш. Добре ім’я краще від багатства. У неправди вік короткий.

Д Завдяки, всупереч, вслід, наперекір, назустріч, навздогін та ін. Наперекір долі не підеш.

З. Крізь, над, під, перед, поза, на, об, з, за, між, в (у), попід, поміж та ін. Не знаючи броду, не лізь у воду. За добро добром платять. Під лежачий камінь вода не тече.

О. За, з, над, під, поміж, попід, слідом за, у зв’язку з та ін.

Науки не носять за плечима. Не поговоривши з головою, руками не бери. Вода з вогнем не товариші.

М. По, на, в (у), при, о (об) та ін. Друга пізнають у біді. Хочеш їсти калачі, не сиди на печі. Кожна травичка на своєму корені росте.

Особливості вживання прийменників

У двох споріднених мовах — російській та українській — прийменники засвоюються по-різному. Порівняйте російсько-українські відповідники й правильно вживайте прийменники у своєму усному та писемному мовленні.

Розрізнення прийменників і префіксів

Прийменники з наступними словами вимовляються так само нероздільно, як і префікси: в гору — вгору, попід тином — попідтинню, перед вечором — передвечірній, уві сні — увійти, по новому мосту — жити по-новому.

Увага!

Прийменники завжди пишемо окремо, а префікси — разом або через дефіс.

Щоб розрізнити прийменники від префіксів, треба пам’ятати:

1. Прийменники зі (зо), наді (надо), піді (підо), переді (передо), уві, ув при іменниках та займенниках не переходять у префікси. Вони пишуться окремо: зі мною (зо мною), наді мною, переді мною, піді мною, уві сні, ув імлі. Виняток. Прислівники зозла, зовсім, передовсім, де зо- і передо — префікси, а тому пишуться разом.

2. Прийменник відноситься до іменника або особового займенника. Якщо ж він поєднується з іншою частиною мови, то стає префіксом:

З неба — глянув звисока;

У будинку — зустрілися удвох;

По дорозі — по-осінньому.

Примітка. До іншої частини мови прийменник може відноситися лише в тому разі, якщо її вжито в значенні іменника або іменник, що мав би стояти при ній, пропущено: З молодшими. (тобто з молоддю);

У старого (тобто в діда );

Говорив з усіма (учнями);

Прийшов о сьомій (годині).

3. Щоб відрізняти прийменник від префікса в словах типу згори і з гори, треба спробувати вставити прикметник. Якщо при цьому зміст зберігається, то маємо справу з прийменником, який пишемо окремо, якщо ні — то це префікс, який пишемо разом: струмок збігає з гори (з крутої гори) і згори розсипало сонце проміння; прийшли в день свята (в радісний день) і вони працювали вдень і вночі; знайти в купі листя (у великій купі) і ми зростали вкупі.

4. Деякі сполучення прийменника з іменником відрізняємо від однозвучних прислівників (одне слово) за тим, що перші мають при собі додаток у родовому відмінку (кого? чого?), другі (прислівники) — не мають такого додатка: в глиб ( чого? ) землі —корінь росте вглиб; з початку (чого?) року — почати все спочатку; з боку (кого?) батьків — стояв збоку.

Правопис прийменників

1. Прийменники як службову частину мови з повнозначними словам- пишемо окремо: у лісі, на полі, до тебе, при мені.

2. Складні прийменники пишемо разом: понад (по+над), попід, поміж, поза, попри, посеред, поперед, побіля, задля, заради, навколо, наприкінці, услід, унаслідок, назустріч.

3. Складні прийменники, першою частиною яких є з (із), пишемо через дефіс: із-за, з-під, з-над, з-посеред, з-поміж, з-проміж, з-посеред, з-попід, з-понад.

4. Складні похідні прийменники, утворені від іменників та прийменників і прислівників з прийменниками, пишемо окремо: у зв’язку з, на відміну від, у відповідь на, слідом за, відповідно до, залежно від, незважаючи на, у напрямку до, під час, у силу, на чолі, в результаті (але внаслідок).

5. Іноді для милозвучності мовлення до прийменників, що закінчуються на приголосний, додаються голосні і або о: переді(о) мною, піді(о), зі сходу, із хвилюванням, зо три дні.

Морфологічний розбір прийменника

Схема розбору:

1. Частина мови (службова).

2. Група за походженням: похідний чи непохідний.

3. Група за будовою: простий, складний, складений.

4. Група за значенням (які смислові відношення виражає).

5. З формою якого відмінка вжито в реченні.

6. Зауваження до правопису.

Зразок розбору

Мріють крилами з туману

Лебеді рожеві,

Сиплять ночі у лимани

Зорі сургучеві.

Заглядає в шибку казка

Сивими очима,

Материнська добра ласка

В неї за плечима.

В. Симоненко.

З (туману) — прийменник, непохідний (первинний), простий, ужито з формою родового відмінка, виражає просторові відношення.

За (плечима) — прийменник, непохідний (первинний), простий, ужито з формою орудного відмінка, виражає просторові відношення.