Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Морфологія
Прислівник
§ 112. Розряди прислівників за значенням

За лексичним значенням і синтаксичною роллю в реченні прислівники поділяються на два основні розряди — означальні й обставинні:

Не треба думати мізерно.

Безсмертя є ще де-не-де.

Л. Костенко.

І миті жодної не можна повернути,

Щоб заново, по-іншому прожить.

В. Симоненко.

Означальні прислівники

Якісні (якісно-означальні) — це якісна характеристика дії або стану. Відповідають на питання як?

Сюди належить найпоширеніша в мові група прислівників на -о, зрідка — на -е, які походять від прикметників або співвідносні з ними: спокійний — спокійно, холодний — холодно, гарячий — гаряче.

Ці прислівники пояснюють дієслова, дієприкметники, дієприслівники: вітали врочисто, працювали сумлінно, зроблений прекрасно, боляче зітхаючи.

Примітка. Якісно-означальним є також прислівник так: Я так люблю життя, що хотів би прожити його до останньої хвилини (Олександр Олесь).

Кількісні (кількісно-означальні) — характеризують дію, стан чи ознаку з боку кількості й міри вияву. Відповідають на питання скільки? наскільки? як багато? якою мірою?: надзвичайно цікаво, досить активний. дуже уважний, трохи здивований, повторив двічі, утроє більше, знищити дотла, ледве встиг, набагато більше.

Залежать від прикметників, дієслів, дієприкметників, інших прислівників.

Прислівники способу дії — указують на те, яким способом відбувається дія чи виявляється ознака. Відповідають на питання як? яким способом? яким чином?

Читати по-латині, простувати навмання, виставити напоказ, розмовляти втрьох, вивчити напам’ять, сидіти навпочіпки, зробити по-своєму, турбуватися по- батьківськи, пропасти безвісти.

Прислівники способу дії утворюються від іменників (гуртом, слідом) та іменних частин мови з прийменником (уголос, підряд, по-перше).

Обставинні прислівники

Обставинні прислівники виражають різні обставини, за яких відбувається дія.

Прислівники місця означають місце чи напрямок дії та відповідають на питання де? куди? звідки?: там, тут, угору, униз, усюди, звідусіль, скрізь, навколо, обабіч, вправо, далеко, ліворуч, лісом, шляхом, де-не-де.

Прислівники часу означають час перебігу дії (або стану) чи її тривалість і відповідають на питання коли? відколи? доки? як довго? з яких пір?: сьогодні, тепер, удень, завжди, тоді, взимку, здавна, щороку, донині.

Прислівники причини вказують на причину або зумовленість дії (чи стану) і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?: згарячу, зопалу, зосліпу, спересердя. спросоння, ненароком, мимоволі, ненавмисне, знічев’я.

Прислівники мети вказують на мету дії та відповідають на питання для чого? навіщо? з якою метою?: на зло, на щастя, наперекір, напоказ, навмисне.

Обставинні прислівники творяться в основному від іменників, прикметників (здебільшого в поєднанні із займенником чи прийменником), зрідка від інших частин мови: що+дня, з+гарячу, за+молоду.