Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Прикметник

Найуживаніші суфікси прикметників

Найчастіше прикметники творяться за допомогою суфіксів.

У творенні якісних прикметників, як і іменників, беруть участь суфікси двох груп:

1) ті, що утворюють прикметники з новим відтінком у значенні;

2) ті, за допомогою яких утворюються прикметники з новим значенням.

Суфікси першої групи поєднуються з основами якісних прикметників, надаючи їм значення зменшеності, пестливості або згрубілості. До них належать суфікси –еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: (гарненький, ріднесенький, тонісінький, малюсінький); -езн-, -енн-, -уч- (-юч-), -ущ- (-ющ-): (грубезний, далеченний, холоднючий, злющий).

Суфікси другої групи беруть участь у творенні прикметників із новим значенням переважно від іменникових і дієслівних основ (смугастий, головний, залежний, схвальний).

Від прикметників творяться якісні прикметники за допомогою суфіксів – ав- (-яв-), - аст- (-яст-): (синявий, червонястий); -ист-, -овит-, -уват- :(ряснистий, гордовитий, солонуватий), а від іменників — за допомогою суфіксів - a т , -лив , -н: (ротатий, щасливий, надійний).

Від дієслів якісні прикметники утворюються за допомогою суфіксів –лив-, -к-, -уч- (-юч-), -ущ- (-ющ-), -ащ- (-ящ-): полохливий, говіркий, пахучий, виднющий, роботящий та ін.

Відносні прикметники утворюються за допомогою суфіксів –ськ- (-цьк-, -зьк-), -ан- (-ян-), -н-, -ов-, -ев- (-єв-): український, парубоцький,ризький, полив’яний, пшоняний, залізний, кленовий, мовленнєвий.

Присвійні прикметники творяться від іменників І відміни за допомогою суфікса –ин (-їн) (сестрин, Миколин, Надїін, 3оїн), від іменників II відміни — за допомогою суфікса -ів (-їв), який чергується з -ов- або - ев- (-єв-) (синів, синова; лікарів, лікарева; Сергіїв, Сергієва).

Присвійні прикметники від назв тварин творяться за допомогою суфіксів - ин (їн), -ач (яч)(голубиний, зміїний, лев’ячий) або нульового суфікса (борсучий, їжачий, орлій, вовчий).

Зверніть увагу!

При додаванні суфікса -ин відбувається чергування кінцевих приголосних твірної основи: г, к, х перед суфіксом змінюються на ж, ч, ш (Ольга - Ольжин, дочка - доччин, свекруха - свекрушин, птах - пташиний). Приголосні, що перед ними, у вимові можуть теж змінюватися, але на письмі залишаються ті ж букви, що й у твірній основі (Параска - [парашчин] - Парасчин, Тодоська - [тодошчин] - Тодосьчин).