Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Прикметник

Змінювання за родами, числами і відмінками — морфологічні ознаки прикметника.

Засобом вираження і розрізнення значень роду, числа й відмінка прикметників служать закінчення: -ий (-ій)— для чоловічого роду, -а (-я) — для жіночого,

-е (-є) — для середнього; для називного відмінка множини всіх трьох родів -і (-ї).

Значеннєві й морфологічні особливості прикметника зумовлюють його синтаксичну роль. Прикметник у реченні найчастіше буває узгодженим означенням, рідше — частиною іменного складеного присудка. Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля (М. Рильський). Не розірвати цю холодну тишу, вона міцна й похмура, мов граніт (В. Симоненко). Степ був одноманітний, безмежний (Григорій Тютюнник).

У словосполученнях прикметник переважно виступає залежним словом:

 

веселий настрій, міський транспорт,

проте іноді може бути і головним:

 

дуже солоний, зовсім слабкий.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.