Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Іменник

Число іменників

Граматичне значення числа іменників виражається у формах однини і множини.Для позначення одного предмета вживаються іменники у формі однини (стілець, книга, океан, гість). Форма множини вживається для позначення двох і більшої кількості предметів (стільці, книги, океани, гості).

Абсолютна більшість іменників в українській мові має обидві форми числа (парта - парти, м’яч - м’ячі, снігур - снігур і). Проте є іменники, що мають лише форму однини (Ворскла, цукор, мужність) або множини (Черкаси, ворота, солодощі). Отже, за наявністю форм числа іменники поділяються на 3 групи:

1) іменники, що мають форми однини і множини;

2) іменники, що вживаються тільки в однині;

3) іменники, що вживаються тільки в множині.

Іменники першої групи, що мають і однину, і множину, позначають предмети, що сприймаються роздільно і піддаються лічбі. Ці іменники можуть поєднуватися з кількісними числівниками: сім картин, дев’ять планет, сто двадцять п’ять років.

Іменники, що вживаються тільки в однині, виражають назви предметів або понять, які немає потреби уявляти в якійсь кількості, тому вони не сполучаються з кількісними числівниками.

До цієї групи належать:

а) іменники зі значенням речовинності (молоко, масло, фосфор, чай, кисень);

б) іменники зі збірним значенням (листя, студентство, піхота, гарбузиння),

в) назви абстрактних понять (сміливість, мир, журба, мислення);

г) більшість власних назв (Ельбрус, Запоріжжя, Англія, Тиса).

Проте окремі іменники зі значенням речовинності можуть мати в контексті форму множини, якщо позначають різні види і сорти речовин (мінеральні води, технічні мастила) або велику кількість чогось (піски Каракумів, води Дніпра). Так само форма множини можлива для власних імен, прізвищ, імен по батькові (у спискові п’ять Кравченків Олександрів Івановичів; зустрів двох Ірин з паралельного класу).

До третьої групи іменників (що вживаються тільки у формі множини) належать:

а) назви парних предметів: окуляри, зябра, ножиці, сани, шорти, двері;

б) назви речовин, матеріалу: дріжджі, консерви, макарони ;

в) назви покидьків і залишків речовин: об’їдки, очистки, висівки;

г) назви процесів, дій із відтінком тривалості чи повторюваності: канікули, переговори, вибори, мандри;

ґ) назви обрядів, звичаїв: іменини, входини, оглядини;

д) назви ігор: шахи, жмурки, шашки;

е) назви почуттів, емоцій: радощі, ревнощі, пустощі;

є) географічні назви: Піренеї, Альпи, Прилуки;

ж) назви множинної сукупності чогось: тропіки, джунглі, мемуари, надра.

Множинні іменники, що позначають парні предмети, можуть виражати й певну кількість цих предметів, але тільки синтаксично:

а) за допомогою збірних числівників: двоє штанів, троє ножиць;

б) описово: дві пари штанів, п’ять пар ножиць.