Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ

Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків

Чергування е - о після ж, ч, ш, щ, й

Після ж, ч, ш, щ, й:

1) пишемо еперед буквами на позначення м’яких приголосних і складами з [е] та [и], що походить від давньоруського и, яке без змін збереглося в російській мові: женити (рос. жен ить), четвертий, пшениця (рос. пшен ица), щебінь, джерело, окраєць ;

2) пишемо о перед буквами на позначення твердих приголосних і складами з [а], [о], [у] та [и], що походить від давньоруського ы , яке без змін збереглося в російській мові: жонатий, чотири (рос. чет ы ре), пшоно, щоку, бджола, знайомий (рос. знаком ы й).

И, і після ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слів

У коренях українських слів після ж, ч, ш, щ та г, к, хможуть вимовлятися як [і], так і [и], а писатися відповідно іабо и: жінка - жити, вечірній - чистий, шість - шипшина, щільно - щирий, гідний - загинути, кість - кирпатий, хіба - хитрий.

Буква і позначає звук [і], який здебільшого чергується з [о] або [е]: бджілка - бджола, шістсот - шестисот, щітка - щетина, міжгір’я - гори, перехід - переходити. Буква и позначає звук [и], який не чергується: читач, щипці, кишеня, хихотіти.