Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ

Значущі частини слова

Слова складаються із найменших значущих частин: коренів, префіксів, суфіксів і закінчень. Ці частини слова називаються морфемами. Кожна морфема має певне значення.

Корінь виражає основне лексичне значення слова, а закінчення — граматичне. Так, у слові віз корінь віз- означає засіб пересування на чотирьох колесах (лексичне значення), а нульове закінчення виражає чоловічий рід, однину, називний або знахідний відмінок (граматичне значення).

Корінь — це головна значуща частина слова, яка містить спільне значення всіх споріднених слів.

Слова з однаковим коренем ще називаються спільнокореневими: холодний, холод, холодище, холодити.

Щоб знайти в слові корінь, треба дібрати і зіставити кілька споріднених слів. Спільна частина й буде коренем. Наприклад, у групі слів весна, весняний, навесні, веснянка спільною частиною, що містить основне лексичне значення, є корінь -весн-.

Слід відрізняти справді споріднені слова від неспоріднених. Наприклад, у групі слів водяний, підводний, водичка,розводити, заводити, доводити виділяється спільна частина -вод-. Чи є вона тим самим коренем для всіх цих слів? Ні, бо не всі наведені слова за значенням споріднені. Тут маємо дві групи споріднених слів із різними коренями: 1) водяний, підводний, водичка — корінь -вод-, що в іменникові вода ; 2) розводити, заводити, доводити — корінь -вод-, що в дієслові водити.

Багато коренів змінюють свій звуковий і буквений склад унаслідок чергування голосних і приголосних, але значення коренів при цьому не змінюється. Наприклад: вилетіти, політ, лечу — слова з тим самим, але видозміненим коренем.

Префікси і суфікси — значущі частини основи. Вони служать головним чином для творення нових слів. Так, від слова ліс за допомогою суфікса можна утворити прикметник лісовий, за допомогою префікса — іменник праліс, за допомогою префікса і суфікса — слово узлісся.

Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем або іншим префіксом і служить переважно для творення нових слів ( невеселий, повідкидати), рідше — для творення форм слів (кращий - найкращий).

Суфікс — значуща частина слова, що стоїть після кореня або іншого суфікса і служить в основному для творення нових слів (щирість, розумненький) та форм слів(тихіший, робив).

Різновидом суфікса є частка -ся (-сь), яка в словах уживається в самому кінці і в змінюваних словах стоїть після закінчення. Вона називається постфіксом і позначається трикутником зверху морфеми (^): зустрілися, якась, чогось.

Ті самі префікси і суфікси служать для творення різних за значенням слів тієї самої частини мови, наприклад, дієслів із префіксом при-: приходити, приїжджати, приносити, прикметників із суфіксом -ов-: лісовий, степовий, річковий.

Щоб виділити в слові приходити префікс при-, а в слові лісовий суфікс -ов-, слід дібрати слова:

1) з тим же префіксом (суфіксом), але з іншим коденем:

при-ходити ліс-ов-ий

при-літати  гай-ов-ий

при-бігати  сад-ов-ий

2) з тим же коренем, але з іншим префіксом (суфіксом):

під-ход-ити ліс-овий

за-ход-ять  ліс-истий

с-ход-іть  ліс-ник

Більшість префіксів і суфіксів служить для творення нових слів (це словотвірні префікси й суфікси). Наприклад: автор - співавтор, злий - незлий, бити - розбити, стіна - стінний, книга - книжка тощо.

Серед словотвірних суфіксів виділяються суфікси оцінки, які виражають зменшувально-пестливе та збільшувальне значення. Наприклад, в іменниках: хмара - хмаронька, дуб - дубок, мороз - морозище; у прикметниках: синій - синенький, малий - малесенький, злий - злючий ; у прислівниках: тихо - тихенько, любо - любісінько.

Крім того, суфікси і префікси можуть служити для творення форм слів (це формотвірніпрефікси і суфікси). Наприклад, суфікс -ти в неозначеній формі дієслова: розуміти, думати; суфікси -л, -в та нульовий у дієсловах минулого часу: бігла, сидів, приніс —; префікс най- і суфікс -їй- (-іш-) у формі найвищого ступеня порівняння прикметників: найбагатший, найсильніший тощо.

Формотвірні суфікси не утворюють нових слів.