Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

ФРАЗЕОЛОГІЯ

Джерела українських фразеологізмів

Переважна більшість фразеологізмів походить із народної мови. Це передусім прислів’я, приказки, вислови жартівливого характеру. Не так лінь, як неохота. Надувся, як півтора нещастя. Господиня: три городи — одна диня. З народними звичаями й обрядами пов’язані вислови на зразок дати гарбуза, стати на рушник, замовляти зуби, виносити сміття з хати.

Фразеологія збагачується за рахунок влучних висловів видатних людей. Всякому городу нрав і права (Г. Сковорода). Врага не буде, супостата (Т. Шевченко). Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Панас Мирний). Звичка — друга натура (Цицерон).

До фразеологізмів належать деякі професійно-технічні за походженням вислови: на ловця і звір біжить (з мовлення мисливців), куй залізо, поки гаряче (з мовлення ковалів), з іншої опери (з мовлення артистів) тощо.

Фразеологізмами стають переклади іншомовних стійких зворотів: повернімось до наших баранів (з французької), дивитися крізь пальці (з німецької).

Фразеологізми є важливим засобом мовної образності, виразності й емоційності.

Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
редакційне упорядкування змісту;
уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.