Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення

Прикладка як різновид означення

Прикладкою називається означення, що виражається іменником, узгодженим із пояснюваним словом у відмінку.

Це може бути власна назва міст, сіл, річок, озер тощо, професія, рід занять, вік, національність, поетична характеристика тощо. Прикладка буває непоширеною, вираженою одним словом, і поширеною, вираженою сполученням слів. Один тільки дядько Самійло не піддавався воронячим чарам (О. Довженко). Десь там ... було велике місто Слов’янськ (Григір Тютюнник). Ось приходить і другий підпасич — Грицько, Чупрунів син , хлопчик однакових з Чіпкою літ (Панас Мирний). Буду я навчатись мови золотої у трави- веснянки, у гори крутої... (А. Малишко). Бурями сійтеся, бурями, маки — червоні вогн і (В. Чумак).





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.