Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Просте речення

Тире між підметом і присудком

1. Тире ставиться при відсутності зв’язки, якщо:

а) присудок виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку і стоїть після підмета. Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна (М. Хвильовий). Але: Дуже добра жінка моя мати (інший порядок слів). Чотири та три — сім;

б) один із головних членів виражений іменником у називному відмінку, а другий — неозначеною формою дієслова. Але ж нудьга яка — вперед летіти, щоб повернутися назад! (Є. Плужник). А поміч подати — даремна турбота... (М. Коцюбинський);

в) підмет і присудок виражені неозначеною формою дієслова, навіть коли перед присудком стоїть частка не. Добро втратити — небагато втратити! Честь втратити — втратити багато! Мужність втратити — втратити все! (О. Гончар). Життя прожити — не поле перейти (Народна творчість).

2. Тире ставиться, якщо перед присудком стоять слова то, це, (це) значить, ось. Шепіт вечоровий — то голос близького повноліття (Григір Тютюнник). Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Л. Костенко). Ні про що не турбуватися, ні за що не переживати — значить не жити, а бути мертвим... (Г. Сковорода).

3. Тире не ставиться, якщо:

а) підмет або присудок виражений особовим або питальним займенником. Я син свого часу... (О. Довженко). Що це? Хто він?;

б) до складу присудка входять слова як, ніби, мов, неначе та ін. Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов свічечка (П. Тичина);

в) перед присудком стоїть частка не, крім випадків, коли підмет і присудок (або тільки присудок) виражені неозначеною формою дієслова. Кров не вода, а серце не камінь (Народна творчість). Але: Щастя — не знати спокою, в далі йдучи невідомі (О. Підсуха);

г) перед присудком є другорядний член речення, що відноситься до нього. Здоров’я всьому голова (Народна творчість). Людина кожна якоюсь мірою поет (М. Рильський);

ґ) присудок виражений прикметником або присвійним займенником. Україна дорога й близька моєму серцю (А. Чехов). З усіх утрат втрата часу найтяжча (Г. Сковорода). Цей малюнок твій?

Зверніть увагу!

Тире може ставитися, коли хочуть виділити присудок; у такому випадку він виділяється й інтонаційно. Це — моя мати. Це теплота дитинства (О. Довженко). Я — твій ровесник. Люди — прекрасні. Земля — мов казка (В. Симоненко).