Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Словосполучення

Словосполучення — це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв’язку.

За будовою словосполучення складаються з головного і залежного слів. Головним є те слово, від якого ставиться питання, а залежне відповідає на це питання:

Чим відрізняються словосполучення від слів, сполучень слів і речень? На відміну від слова словосполучення складається з двох або більшої кількості повнозначних слів і називає не тільки предмет або дію, а й ознаку предмета або дії: у смертельній тривозі, величезний камінь, люблять найбільше, блукає поблизу, зустрітися надвечір.

Сполученнями слів (а не словосполученнями!) називають поєднання підмета і присудка, а також однорідні члени речення, які не перебувають у підрядному зв’язку: біжить Пірат, світло гасне, сиділа і слухала; не вгору, а вниз; розум чи досвід. Не є словосполученнями фразеологізми (байдики бити, бути напоготові), поєднання іменників та займенників із прийменниками (з пропозицією, до них), дієслова з частками (таки зробив, слухайте ж), а також складені форми слів (буду навчатись, найбільш здатний).

На відміну від речень словосполучення не виражають закінченої думки й інтонаційно не оформлені. Вони є лише складовими частинами речень. Так, у реченні Тим часом тягнеться стежкою довга качина низка виділяються такі словосполучення: тим часом тягнеться, тягнеться стежкою, довга низка, качина низка.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.