Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Вигук як особлива частина мови

Кома і знак оклику при вигуках

1. Вигуки виділяються комами, якщо вони вимовляються без особливої сили. О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках (Г. Сковорода). Ах, скільки струн в душі дзвенить! (О. Олесь).

2. Кома не ставиться:

а) після однозвучних із вигуками часток ну, ох, ой. Ну що б, здавалося, слова... (Т. Шевченко). Ох і зрадів же він! Ой не світи, місяченьку, не світи нікому (М. Старицький);

б) після вигуків, що стоять перед особовим займенником, за яким іде звертання. Гей ти, поле колоскове, молодість моя ! (В. Сосюра).

3. Якщо вигук вимовляється з підсиленням, після нього ставиться знак оклику. У! Які ж округи скелі та шпилі! (Леся Українка). Ух! Який страшний ти, вовче, — не дивись на мене довше! (О. Олесь).

Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
редакційне упорядкування змісту;
уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.