Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Дієслово

Перехідні та неперехідні дієслова

За значенням і за відношенням до інших частин мови всі дієслова поділяються на перехідні і неперехідні.

Перехідні дієслова виражають дію, безпосередньо спрямовану на предмет, який позначається іменником (або займенником) у знахідному відмінку без прийменника: виконувати вправу, посадити дерева, зустрічати товариша. Іменник, що стоїть при перехідному дієслові, у реченні обов’язково виступає в ролі прямого додатка, наприклад: Поставлю xa ту і кімнату; садок- райочок насаджу (Т. Шевченко).

Якщо ж форма знахідного відмінка виступає не додатком, а обставиною, то дієслово буде неперехідним. Наприклад: І цілу ніч бенкетували ченці, барони... (Т. Шевченко).

При перехідних дієсловах іменник може стояти і в родовому відмінку:

а) якщо при дієслові є частка не: не виконав вправи, не посадив дерев, не зустрів товариша;

б) якщо дія, виражена дієсловом, переходить не на весь предмет, а на якусь його частину: випив соку (чого?), але випив увесь сік (що?) ;

в) при дієсловах бажати, зичити: бажати (чого?) успіхів, зичити (чого?) добра.

Неперехідні дієслова означають стан або дію, яка безпосередньо не переходить на предмет: їхати лісом, поратися в хаті, радіти зустрічі.

Неперехідні дієслова не вимагають форми знахідного відмінка (дихати, бродити, милуватися). До неперехідних належать:

а) дієслова на -ся (-сь): усміхатися, сердитися, будуватися (частина їх утворилася від перехідних дієслів: умивати - умиватися, бачити - бачитися);

б) безособові дієслова, що позначають стан природи або людини: спати, лежати, мерзнути, холоднішати, світати;

в) дієслова зі значенням переміщення в просторі: іти, летіти, бігти, пливти, їхати тощо.