Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Дієслово

Основні форми дієслова

Назва форми

Що означає

На яке питання відповідає (приклади)

Морфологічні ознаки

Синтаксична роль

Неозначена форма дієслова (інфінітив)

дію,стан як процес

що робити?

що зробити?

(читати, прочитати)

вид,

перехідність/

неперехідність

будь-який член речення

Особове

дієслово

дію,стан предмета

що роблю?

що зроблю?

що зробив?

(читаю, прочитаю, прочитав)

вид, перехідність/

неперехідність, спосіб, час, число, особа або рід

присудок

Дієприкметник

ознаку предмета за дією

який? яка? яке ? які?

(прочитаний (а, -е), прочитані)

активний/ пасивний, вид, час, число, рід, відмінок

означення, іменна частина складеного присудка

Дієприслівник

додаткову

дію

що роблячи?

що зробивши? (читаючи, прочитавши)

вид, перехідність/

неперехідність,

час

обставина

Форми дієслова бувають двох типів: змінювані і незмінювані. До змінюваних належать дієвідмінювані форми дійсного, умовного та наказового способів і відмінювана форма — дієприкметник. До незмінюваних належать неозначена форма і дієприслівник. Крім основних чотирьох форм дієслова, в українській мові виділяються незмінні безособові форми на -но, -то (сказано, вирішено, збито).

У реченні дієслово найчастіше буває присудком, вираженим особовою формою. В інших граматичних формах дієслово може виступати будь-яким членом речення.

Симує, квилить, плаче рано в Путивлі-граді Ярославна (Т. Шевченко). Забути мову — душу зрадити (М. Луків). Париж навчив мене думати (І. Драч). Підпаливши, він [Васько] наготовленим віхтем із трави почав гнати вогонь і дим у дір ку (В. Винниченко).





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.