Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ

Наголос

Якщо слово складається з кількох складів, то один із них вимовляється з більшою силою.

Посилення голосу на одному зі складів слова називається наголосом.

Склад, на який падає наголос, називається наголошеним. Усі інші склади у слові — ненаголошені.

Наголос в українській мові вільний, бо він не закріплений за якимось постійним місцем у словах. В одних словах він падає на перший склад, в інших — на другий, третій і т.ін.: со ٰ нце, полі ٰ т, подоро ٰ жник.

Крім того, наголос в українській мові може переходити з одного складу на інший, наприклад: земля ٰ - зе ٰ млі, дя ٰ дько - дядька ٰ м.

За допомогою наголосу часто розрізняють лексичне значення та граматичні форми слів: доро ٰ га - дорога ٰ , му ٰ ка - мука ٰ , ба ٰ тьків - батькі ٰ в, розси ٰ патися - розсипа ٰ тися, се ٰ стри - сестри ٰ .

Деякі слова мають варіантний наголос, наприклад: весня ٰ ний - весняни ٰ й, поми ٰ лка - по ٰ милка, перві ٰ сний - пе ٰ рвісний.

У багатоскладових словах, крім основного наголосу, виділяється ще й побічний. Наприклад: моро ٰ зостійки ٰ й, бага ٰ топоверхо ٰ вий. Побічний наголос розташовується ближче до початку слова.

Правильне наголошування слів — обов’язкова ознака культури мовлення. Перевірити наголошування слів та їх форм можна за орфографічними та орфоепічними словниками, а також за спеціальними словниками наголосів.

Запам’ятайте наголошування таких слів: асиметрі ٰ я, визво ٰ льний, вимо ٰ ва, вісімдеся ٰ т, джерело ٰ , докуме ٰ нт, дочка ٰ , катало ٰ г, кварта ٰ л, кіломе ٰ тр, кропива ٰ , нена ٰ висть, нови ٰ й, одина ٰ дцять, озна ٰ ка, о ٰ лень, опто ٰ вий, по ٰ друга, порядко ٰ вий, ра ٰ зом, сере ٰ дина, спи ٰ на, украї ٰ нський, фарту ٰ х, чотирна ٰ дцять, щаве ٰ ль, яйла ٰ .