Ділова українська мова - І.М. Плотницька 2008
Розділ 7. Писемне ділове мовлення
Поняття про реквізити
Реквізити - основні елементи документа, що мають свою послідовність
Кожний документ складається з реквізитів, які бувають постійними і змінними.
Постійні реквізити - друкуються при виготовленні бланка, змінні - фіксуються на бланку в процесі заповнення.
Кількість реквізитів визначається видом і змістом документа. ДСТУ встановлюють максимальний склад реквізитів і порядок їх розташування.
Реквізит |
Місце розташування реквізиту і форма запису |
Державний герб України, автономної республіки |
посередині бланка або в кутку над серединою рядка з назвою установи, організації або підприємства. |
Емблема організації |
поряд з назвою установи, організації або підприємства. |
Зображення державних нагород |
у верхньому лівому кутку або посередині документа |
Код установи, організації або підприємства за класифікатором підприємств та організацій (ОКПО) |
у верхньому правому кутку. |
Код форми документа за класифікатором управлінської документації (ОКУД) |
у верхньому правому кутку під кодом установи, організації або підприємства. |
Найменування міністерства чи відомства, якому підпорядковується установа, організація або підприємство |
у верхньому лівому кутку або посередині сторінки. |
Найменування установи, організації або підприємства - автора документа |
у верхньому лівому кутку, може наноситися за допомогою штампа або друкарським способом. |
Найменування структурного підрозділу |
у верхньому лівому кутку, дозволяється друкувати машинописним способом. |
Індекс підприємства зв’язку, поштова і телеграфна адреса, номер телетайпа/абонементного телеграфу, номери телефонів, факсів, номер рахунка в банку |
у верхньому лівому кутку. |
Назва виду документа |
посередині сторінки або ліворуч; наводиться в усіх документах, крім листів. |
Дата |
записується цифровим - трьома парами арабських цифр -15.01.04; цифрово-словесним способом - 15 січня 2004року; словесним - словами - п’ятнадцяте січня дві тисячі четвертого року. У документах матеріально-фінансового характеру дата оформляється словесним і цифрово-словесним способом. |
Індекс забезпечує оперативний довідково-інформаційний пошук документа, контроль виконання |
у верхній частині сторінки ліворуч Містить три пари арабських цифр, де перша пара - індекс структурного підрозділу, друга - номер справи за номенклатурою для підрозділу, третя - порядковий номер за журналом обліку. Посилання на індекс і дату вхідного документа (у верхній частині сторінки зліва. |
Місце складання або видання |
у верхній частині сторінки зліва. Включає назву міста чи населеного пункту, де видається документ. |
Гриф обмеження доступу до документа |
з правого боку під кодом форми. Записується із середини рядка “Для службового користування” (“ДСК”), “Таємні”, “Цілком таємні”. |
Адресат |
у верхній частині сторінки праворуч. Кожний елемент пишеться із середини нового рядка з великої літери. Адреса, за новими вимогами, вказується після назви установи, структурного підрозділу й прізвища службової чи приватної особи. |
Гриф затвердження. Затвердження - спосіб засвідчення документа після його підписання, який санкціонує поширення дії документа на визначене коло структурних підрозділів, організацій чи службових осіб |
у верхній правій частині документа. Елементи грифу затвердження: слово ЗАТВЕРДЖУЮ; назва посади; особистий підпис; ініціали та прізвище особи, що затвердила документ; дата затвердження; слово ЗАТВЕРДЖЕНО; назва документа, яким затверджено. |
Резолюція. Відповідальною за виконання документа є особа, наведена в резолюції першою |
у правому верхньому кутку. Якщо це місце зайняте іншим реквізитом, то резолюцію вміщують на будь-якій вільній площі лицьового боку сторінки документа, крім полів. Резолюція складається з таких елементів: ініціалів та прізвища виконавця, якому відправлений документ; вказівки про порядок у характері виконання документа; терміну виконання документа; особистого підпису керівника; дати. Як виконавці у резолюції зазначаються службові особи, а не структурні підрозділи. |
Заголовок до тексту |
друкується малими літерами, розміщується під назвою виду документа, відображає головну ідею документа і починається з прийменника “Про”, який пишеться, як правило, з великої літери, має бути лаконічним і точним, з максимальною повнотою розкривати зміст документа. |
Відмітка про контроль |
з лівого боку у верхній частині поля першої сторінки документа. Її проставляють за формою “К” або “Контроль”. |
Текст |
по всій ширині сторінки (від поля до поля). Складається з таких логічних елементів: вступ, доказ, закінчення. |
Відмітка про наявність додатка |
ліворуч у верхній половині сторінки. Якщо документ має додатки, що згадуються у тексті, або ті, що пояснюють його зміст, то відмітку про це оформляють так: Додаток: на 3 стор. у 4 прим. Якщо документ має додатки, що не згадуються у тексті, то їх потрібно перелічити із зазначенням кількості сторінок у кожному додатку й кількості їх примірників: Додаток: “Проект...” на 4 стор. у 3 прим. Якщо додаток залишається у справі, то зазначається: Додаток: на 3 стор. адресатові. Якщо додатків багато, окремо складається їх список, а в самому документі після тексту зазначається: Додаток: відповідно до списку на 5 стор. |
Підпис |
Підписують перший примірник документа. Підпис складається із зазначення посади (з лівого боку), підпису (посередині), ініціалів (або ініціалу імені) і прізвища особи, що підписала документ (праворуч). Підписи кількох службових осіб розташовуються один під одним у послідовності, що відповідає посаді. Підписи проставляються на одному рівні, якщо документ підписують кілька осіб, що обіймають однакову посаду. Розшифрування підпису в дужки не береться і після прізвища крапка не ставиться. |
Гриф узгодження |
на зовнішній формі складається зі слова УЗГОДЖЕНО, назви посади службової особи, включаючи назву установи, з якою узгоджується документ, особистого підпису, його розшифрування, дати. Гриф узгодження розміщується нижче від реквізиту “Підпис” або на окремій сторінці. |
Віза (внутрішнє узгодження проекту документа - це візування) |
Віза складається з особистого підпису особи, що візує, і дати. Віза ставиться нижче реквізиту “підпис” від краю лівого поля. Якщо той, хто візує, має зауваження і доповнення до проекту документа, він оформляє їх на окремому аркуші. На вихідних документах віза ставиться на другому примірнику, який залишається в установі, організації, фірмі тощо. На внутрішніх документах віза може проставлятися на першому примірнику. |
Печатка. Печатки бувають гербові та прості, які мають різну форму: круглу, квадратну, трикутну. Гербові засвідчують юридичні або фізичні права осіб, прикладаються до статутів, положень тощо |
Відбиток печатки проставляється так, щоб він захоплював частину назви посади особи, яка підписала документ, частину підпису і був зручним для прочитання. |
Відмітка про завірення (засвідчення) копії |
У правому верхньому кутку пишеться слово “Копія”, під реквізитом “Підпис” - слово “Правильно”); дата; посада виконавця; підпис і його розшифрування. У разі потреби підпис завіряється печаткою. |
Прізвище виконавця і номер його телефону (обов’язкові на вихідних документах; листах, довідках, висновках). Складається з прізвища виконавця і номера його службового телефону |
в нижньому лівому кутку зворотного або лицьового боку останньої сторінки документа. |
Відмітка про виконання документа і направлення його до справи |
в лівій або центральній частині нижнього поля першої сторінки документа містить стислу довідку про виконання; слова “ДО СПРАВИ” та номер справи, до якої має бути підшитий документ; дату скерування документа до справи; підпис керівника структурного підрозділу або виконавця. |
Відмітка про перенесення даних на машинний носій |
після тексту в нижній частині документа містить запис “Інформація перенесена на машинний носій”; підпис особи, відповідальної за перенесення даних; дату перенесення. |
Відмітка про надходження (містить скорочену назву організації, що отримала документ; дату його надходження) |
праворуч на нижньому полі лівої сторінки документа |
Формуляр - це сукупність реквізитів, розміщених у встановленій послідовності.
Кожний вид документа має свій формуляр.
Стандартизація мови ділових паперів спрощує і прискорює складання та сприйняття тексту документа, робить його об’єктивним і достовірним.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.