Ділова українська мова - І.М. Плотницька 2008
Розділ 5. Синтаксичні структури діловодства
Прості і складні речення
Речення - це осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично й інтонаційно оформлене як відносно закінчена цілість.
Наприклад: “Місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради та їх виконавчі органи” (Закон України “Про столицю України – місто - герой Київ”).
Просте речення - це речення, що має один синтаксичний центр.
Складне речення - це речення з двох або кількох предикативних частин, об’єднаних змістом, інтонацією і граматично.
Складні речення поділяються на:
сполучникові |
|
складносурядні складнопідрядні |
Наприклад: Київська міська та районні в місті ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам (Закон України “Про столицю України - місто-герой Київ”).
Складносурядне речення - це речення, що складається з двох або кількох предикативних частин, рівноправних за змістом і зв’язаних сполучниками сурядності.
|
Характеристика складносурядного речення |
|||||
|
Розділовий знак |
Кількість частин, смислові зв’язки між ними |
Сполучники |
Наявність у частинах |
Уживання розділового знака |
|
Спільного члена або спільного слова |
Розділових знаків |
||||
Кома |
дві і більше |
і, та, а, але, проте, однак, або, чи-чи, то-то, та ін. |
немає |
немає (наявна кома) |
ставиться |
|
Крапка з комою |
є |
не ставиться |
|||
два і більше |
і, та (в значенні і), а, проте, однак |
немає |
наявні коми |
ставиться |
|
Тире |
два речення, що виражають різку зміну подій або причину чи умову і наслідок |
і, та (в значенні і), та й, а |
немає |
немає (наявна кома) |
ставиться |
Складнопідрядне речення - це речення, в яких одна з предикативних частин за змістом підпорядкована іншій і пов’язана з нею сполучником підрядності або сполучниковим словом.
|
Характеристика складнопідрядного речення |
|||||
розділовий знак |
Кількість підрядних частин |
сполучники |
вид зв’язку |
позиція підрядного відносно головного |
уживання розділового знака |
|
Кома |
одна |
підрядні |
підрядний |
перед або після головного |
ставиться між головним і підрядним |
усередині головного |
виділяється з обох боків |
||||
дві й більше |
неоднорідна або послідовна підрядність |
у будь-якій позиції |
ставиться між усіма частинами у складному |
||
підрядні і неповторюваний сурядний сполучник між підрядними частинами |
однорідна супідрядність |
не ставиться між однорідними підрядними частинами, з’єднаними сурядним сполучником |
|||
Крапка з комою |
два і більше |
немає сурядного сполучника |
однорідна супідрядність |
ставиться між підрядними частинами, що досить поширені |
|
Тире, кома і тире |
перед головною |
ставиться для інтонаційного виділення підрядної частини |
|||
Безсполучникове речення - це речення, в яких окремі предикативні частини об’єднуються в одне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а лише інтонацією.
Загальна характеристика речення без сполучників |
кількість частин |
Інтонація |
смислові відношення |
приклади |
|
Складне безсполучникове з однорідними частинами |
необмежена (не менше двох) |
переліку |
одночасність дій, явищ |
|
часова послідовність дій, явищ |
||||
дві |
зіставлення |
зі ставлення або протиставлення |
Загальна характеристика речення без сполучників |
Кількість частин |
Інтонація |
Смислові відношення |
|
Складне безсполучникове з неоднорідними частинами |
тільки дві |
пояснювальна |
причиново-наслідкові |
наслідково-причинові |
|||
з’ясувальні |
|||
пояснювальні |
|||
|
зіставлення |
умовні |
||
порівняльні |
|||
часові |