Ділова українська мова - І.М. Плотницька 2008

Спосіб написання

Правила

Приклади

Разом

Разом пишуться прислівники:

1) утворені від іменника, числівника, займенника, прислівника у поєднанні з прийменником

2) утворені за допомогою префіксів прийменникового походження

3) мають префікси прийменникового походження і суфікси -о, -е(-є); -и, -ки;

-у(-ю), -а, -я; -і

4) утворені за допомогою злиття основ

5) утворені сполученням часток аби, ані, де, чи, що, як із будь-якою частиною мови

ввечері, востаннє, втроє, внічию

зараз, заміж, набік, униз

знизу, вгорі, напевно, втретє, насправжки, безвісти

мимохідь, горілиць, босоніж, мимоволі, насамперед, повсякчас абиколи, деколи, чимало

Через дефіс

Дефіс пишеться у таких випадках:

1) після префікса по- у прислівниках з суфіксами -е, -и, -ому, -ему(-єму)

2) утворені з префікса по- і порядкового числівника на -е

3) після префіксів будь-, казна-, хтозна-

4) перед суфіксами -небудь, - таки, -то, -от

5) при складанні слів однакових, близьких або протилежних за змістом

(синонімічних чи антонімічних прислівників)

6) в яких повторювані основи, розділені прийменниками, що перейшли в суфікси, і частками

по-українськи, по-товариському

по-перше, по-четверте

будь-як, казна-де, хтозна-куди, як-небудь, де-таки, як- от, десь-то пліч-о-пліч, віч-на-віч, зроду-віку,

мало-помалу, давним-давно, часто-густо,

ледве-ледве, зроду-звіку всього-на-всього

Окремо

Окремо пишуться прислівникові сполучення (вони виконують у реченні роль обставин), які складаються з прийменника та іменника, що не втратили повністю ознак, властивих їм як частинам мови (іменник зберігає лексичне значення і граматичну форму, прислівник - граматичне значення):

1) утворені від іменника з прийменниками без, в, до, з, на, під, по;

2) в яких повторюються основи, розділені прийменниками;

3) утворені поєднанням іменника в називному відмінку з іменником в орудному відмінку.

без сліду, без упину, під силу, з переляку, 3 радості, в затишку, в нагороду, на зло, на льоту, на чолі, до вподоби, до пари, по змозі

раз у раз, з року в рік

кінець кінцем, одним одна

Назви орфограм

Правила

Приклади

Одна буква н і дві букви нн у прислівниках

У прислівниках пишеться стільки н, скільки їх було у прикметниках і дієприкметниках, від яких вони утворені.

давній - давно, розкішний -розкішно, синій - синьо, старанний - старанно, натхненний - натхненно

Не з прислівниками

Не з прислівниками на -о, -е пишеться разом:

1) якщо не є префіксом, за допомогою якого утворюється нове слово з протилежним лексичним значенням;

2) якщо прислівник без не не вживається (не з частиною кореня).

Не є часткою і пишеться з прислівниками на -о,-е окремо:

1) коли не заперечує лексичне значення слова, що протиставляється в реченні іншому слову;

2) коли прислівник виступає в реченні присудком.

байдуже - небайдуже, далеко - недалеко,

вдоволено - невдоволено

невгамовно, невилазно, невпізнанно, невпинно

не бездарно, а талановито, не глибоко, а мілко

Ні з прислівниками

Ні у прислівниках, як правило, є префіксом і тому пишеться разом.

У ролі частки ні виступає у фразеологічних зворотах.

нітрохи, нізвідки, нізащо

ні туди ні сюди, ні так ні сяк

Букви и, і в кінці прислівників

Буква и пишеться в кінці прислівників після букв, що позначають тверді приголосні, а буква і - після букв, що позначають м’які або пом’якшені приголосні.

Завжди пишемо и:

а) у кінці прислівників після г, к, х;

б) у кінці прислівників з префіксом по-.

почасти, догори, восени

в цілості, вгорі, іззовні

навкруги, навтіки, верхи

по-китайськи

Російський варіант

Суржиковий варіант

Український варіант

в дальнейшем

в дальнішому

надалі