Ділова українська мова - І.М. Плотницька 2008

Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах

3.1. Іменник

Звертання

У діловій сфері форми кличного відмінка, утворені від іменників чоловічого і жіночого роду - назв осіб, використовуються у звертаннях у писемному й усному мовленні.

Щоб не виникало труднощів у процесі написання запрошень, вітань, оголошень, а також в усному діловому мовленні, пропонуємо таблицю:

Орфографічні закінчення іменників у кличному відмінку

У мовознавчій літературі зустрічаються дві форми кличного відмінка іменника Ігор: - Ігоре й Ігорю. Перша форма утворена за аналогією до інших власних імен на -р (наприклад, Вікторе, Володимире). Однак іменник Ігор належить до м’якої групи, тому трапляється форма Ігорю. Оскільки в “Українському правописі” подається форма Ігоре, то її треба вживати в діловому мовленні.

Закінчення кличного відмінка множини збігаються із закінченнями називного відмінка множини: Івани, Федори, Марії, Ірини.

Імена по батькові жіночого роду мають у кличному відмінку закінчення -о, імена по батькові чоловічого роду - закінчення -у: Галино Яківно, Вікторе Івановичу.

Можливі проблеми щодо використання форм відмінків у звертаннях, які складаються з кількох назв. Рекомендується запам’ятати:

- у звертаннях, які складаються з двох власних назв або із загальної назви та імені, обидва слова мають форму кличного відмінка: добродію Сергію, друже Андрію, колего Дмитре, пане Володимире, Юлію Івановичу, Ірино Богданівно;

- у звертаннях, які складаються із загальної назви й прізвища, форму кличного відмінка має загальна назва, а прізвище вживається у формі називного відмінка: добродійко Волошина, пане Максимчук;

- у звертаннях, які складаються із двох загальних назв, форму кличного відмінка обов’язково має перше слово, а друге може вживатися у формі як називного, так і кличного відмінка: пане службовцю (службовець).