Підручник Трудове навчання 4 клас - Кліщ О.М. - Літера 2015

Об'ємна аплікація з тканини та ґудзиків

ВИДИ АПЛІКАЦІЙ

Предметна аплікація — це зображення окремих предметів.

Сюжет — це послідовна розповідь про когось чи про щось. Отже, сюжетна аплікація через послідовність розкладених окремих частин мас створити картинку, про яку можна розповідати (або яка нам щось розповість).

Декоративна аплікація складається з геометричних і рослинних елементів та візерунків народного орнаменту.

Пласка аплікація виконується вирізуванням деталей із тканини, які нашивають або наклеюють на основу.

Об’ємну аплікацію теж пришивають або приклеюють на основу, але заздалегідь підкладають під деталі наповнювання — вату, синтепон, ватин, клаптики фланелі.

1. Що називають аплікацією?

2. Які види аплікацій ти знаєш?

Практична робота

АПЛІКАЦІЯ-ЗАКЛАДКА

За допомогою кольорових клаптиків тканини можна зобразити овочі, ягоди, квіти, гриби, тварин, птахів, різні орнаменти, пейзажі. Виготовляючи деталі об’ємної аплікації, потрібно стежити за висотою кожної з них. Деякі деталі слід залишити пласкими, без потовщення.

Роботу розпочинай із повторення правил безпечної праці на с. 103, 104 (3, 5).

Для роботи потрібні: клаптики тканини та шкіри, ґудзики, картон, стрічка або мереживо, ножиці, голка, нитка, клей.

Послідовність виготовлення аплікації-закладки:

1. Виріж деталі аплікації.

2. Обери картон для основи. Підріж його до потрібного розміру та форми.

3. Приклей деталі аплікації. Приший ґудзики — очі.

1. Які прийоми різання та з’єднання деталей тканини ви знаєте?

2. Розкажіть про способи пришивання ґудзиків на тканині.

3. Запропонуйте, як ще можна прикрасити цього котика.





Перша публікація: 01/01/2015

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.