Підручник Трудове навчання 4 клас - Кліщ О.М. - Літера 2015

Об'ємна аплікація з тканини та ґудзиків

ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ М'ЯКОЇ ІГРАШКИ

М’яка іграшка — іграшка з хутра або іншої м'якої тканини, наповнена м'яким матеріалом.

Раніше для набивання іграшки використовували солому, тирсу, стружку, вату, волокна бавовни тощо. Сьогодні доцільно взяти сучасні матеріали —синтепон, штучну вату, синтетичні гранули.

Виготовлення м’якої іграшки складається з таких етапів:

1. Добір матеріалу та підготовка його до роботи.

2. Розкрій деталей за допомогою викрійки із картону.

3. Змотування та зшивання.

4. Набивання заготовки.

5. Збирання конструкції в єдине ціле.

6. Остаточне оформлення роботи — декорування.

Запропонуйте свою іграшку та матеріали для її виготовлення.

Дайте іграшці ім’я.

Практична робота

М’ЯКА ІГРАШКА «ЗАЙЧИК»

Роботу розпочинай із повторення правил безпечної праці на с. 103, 104 (3, 5, 6).

Для роботи потрібні: тканина (квадрат 15x15 см), голка, нитка, вата або синтепон, шовкова стрічка, ножиці.

Технологічна картка

Виріж квадрат та коло потрібного розміру

Накресли на тканині трикутник так, як показано на малюнку

Проший намальований контур швом «уперед голка», стягни, заповни синтепоном

Розправ вуха

Заший спинку

Наповни синтепоном тулуб та затягни вниз

Кружечок із тканини за контуром низу приший швом «уперед голка», заповни синтепоном і затягни

Приший хвіст

Приклей ніс, очі, зав’яжи стрічку

1. Коли виникла техніка аплікації?

2. Які ти знаєш види аплікації?

3. Що можна прикрасити аплікацією?

4. Назви інструменти та матеріали, необхідні для виготовлення аплікації з тканини.





Перша публікація: 01/01/2015

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.