Підручник Українська мова 5 клас - О.П. Глазова - Освіта 2018
ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ Й ПУНКТУАЦІЇ
§ 39. УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВО ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ
525. Прочитайте. У реченнях першої колонки визначте однорідні члени речення. У реченнях другої колонки визначте слова або словосполучення, які об’єднують ці члени речення під однією назвою.
Зібралися мати, двоє синів, дві доньки. Бабуся дістала любисток, материнку, чорнобривці. На вказівних щитах майнуло: Білоконі, Вербне, Гончарі.
Зібралася родина: мати, двоє синів, дві доньки (А. Пашкевич).
Бабуся дістала зілля: любисток, материнку, чорнобривці (Г. Квітка Основ'яненко).
На вказівних щитах майнули назви сіл: Білоконі, Вербне, Гончарі (Є. Гуцало).
При однорідних членах речення може бути узагальнювальне слово. Це слово із загальним значенням щодо перелічуваних однорідних членів речення, воно є їхньою об’єднувальною назвою.
Наприклад: У двір поспішають хлопчики: Сергійко, Іванко й Петрусь (М. Стельмах).
Узагальнювальним може бути словосполучення. Наприклад: Значні площі в Україні займають баштанні культури: кавуни, дині, кабачки, патисони (3 довідника).
Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, після нього ставлять двокрапку.
Узагальнювальне слово є тим самим членом речення, що й однорідні члени речення, яких воно стосується.
|
Узагальнювальні слова можуть виражатися такими частинами мови: |
|
іменниками |
Шумить верхами буйний ліс: дуби, берези, буки (Марійка Підгірянка). |
займенниками |
У слові є все: злагода, спокій, надія (П. Загребельний). |
прикметниками |
Гай буває тільки листяний: березовий, вільховий, грабовий (П. Федотюк). |
прислівниками |
Дощило скрізь: над яром, над болотами, над лісом (В. Шкляр). |
526. Прочитайте. Визначте однорідні члени речення, вкажіть узагальнювальні слова при них. Поясніть уживання розділових знаків.
1. Землею України течуть ріки: Дніпро, Дунай, Дністер, Сіверський Донець. 2. Дніпро має притоки: Прип’ять, Десну, Сулу, Псел, Ворсклу. 3. Південну частину земель України омивають моря: Чорне та Азовське. 4. Українські Карпати чарують красою своїх вершин: Говерли, Чорногори, Петроса.
* Що вам відомо про гори Карпати? У відповіді вживайте узагальнювальні слова (словосполучення) при однорідних членах речення: річки: Тиса, Дністер, Прут; ліси різні: хвойні, листяні, змішані; корисні копалини: кам’яна сіль, сірка, газ.
✵ Роздивіться фотографічне зображення найвищої вершини Українських Карпат Говерли. Розкажіть про побачене, уживаючи узагальнювальні слова при однорідних членах речення: дерева: смереки, буки; трави: папоротники, жовтозілля, ломикамінь, сон-трава.
527. Перепишіть, на місці крапок уставляючи самостійно дібрані й поставлені в потрібній формі узагальнювальні слова.
1. Ми читаємо твори українських… : Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Панаса Мирного. 2. На сценах оперних театрів ідуть опери українських… : Миколи Лисенка, Георгія Майбороди, Костянтина Данькевича. 3. Велике зацікавлення викликають… : бандура, цимбали, скрипка, сопілка.
✵ Поясніть уживання розділових знаків.
✵ Яким членом речення є узагальнювальне слово в кожному з речень?
528. Складіть і запишіть речення з поданими рядами однорідних членів речення та узагальнювальними словами при них.
✵ Каштани, тополі, клени, липи (дерева).
✵ Троянди, канни, жоржини, айстри (квіти).
✵ Червоні, рожеві, лілові, білі (різнобарвні).
✵ На клумбах, на газонах, на подвір’ях (скрізь).

Говерла
Узагальнювальне слово, яке стоїть перед однорідними членами речення, вимовляють із підвищенням інтонації. Після узагальнювального слова роблять паузу. Однорідні члени вимовляють з інтонацією переліку.
Якщо між узагальнювальним словом і однорідними членами речення стоять інші члени речення, паузу роблять перед однорідними членами.
529. Прочитайте вірш, дотримуючи правильної інтонації. Лексичне значення виділених слів з’ясуйте за Тлумачним словничком. Визначте однорідні члени речення та узагальнювальні слова при них.
Сорочка-оберіг
Вишила матуся сорочку для сина.
Візерунком стали квіти України;
маки та волошки, мальви біля хати.
Долю для дитини вишивала мати.
Оберіг-сорочку вишила для сина.
Візерунком стали символи Вкраїни:
і верба, й калина, сонях біля хати.
Щастя для дитини вишивала мати.
Мамину турботу збереже сорочка,
захистять від лиха хрестиків рядочки.
Леся Вознюк
* Чи маєте ви вишиванку? Якщо ні, то яку хотіли б мати? Пофантазувавши, опишіть омріяну сорочку. Уживайте ряди однорідних членів речення, об’єднаних такими узагальнювальними словами: кольори, візерунки.
530. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Прочитайте речення, дотримуючи правильної інтонації.
1. Діти рвали чудові квіти рожеві гвоздички лілові дзвіночки (Н. Кобринсъка). 2. У густому лісі посплітали віти дерева дуби берези сосни ялини осика вільха (О. Копиленко). 3. Турботлива бджілка з лугової веселки буде мед збирати різнобарвний жовтий оранжевий і золотий (За Є. Гуцалом). 4. Ходить сонний ранок по траві і вітає квіти степові ковилу горицвіт воронець молочай волошку і чебрець (А. Качан).
* Які члени речення є однорідними в кожному з речень? Яким членом речення є узагальнювальне слово при них?
Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки. У першому реченні підкресліть усі члени речення.
1. Усе мене тішить ліси і садки озера річки глибокі ставки (О. Василенко). 2. Просинаюся і чую пісню звідусіль з неба з повітря із землі (О. Довгоп’ят). 3. Мова й музика мають дещо спільне ритм, тональність, мелодію (О. Аксентьева). 4. Я грав музику великих митців Верді Бетховена Шопена Чайковського Лисенка (П. Загребельний).

* Яких ви знаєте українських композиторів? Зібравши інформацію у довідковій літературі та Інтернеті, розкажіть про них у класі. У розповіді використайте одне-два речення з узагальнювальними словами при однорідних членах речення.
Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, перед ним ставлять тире.
Наприклад: Стежка, озеро, стіжок — все у падолисті (В. Скомаровський).
У таких реченнях найчастіше в ролі узагальнювальних слів виступають займенники все, всі.
Наприклад: Степ і лиман, озеро і море — все закуталось у чарівний тихий світ (І. Нечуй-Левицький). Ластівки, білі лебеді й шпаки, журавлі і качки сірі — всі полинули у вирій (О. Коваленко).
Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, передним роблять паузу і вимовляють його з пониженням інтонації.
532. Прочитайте речення, дотримуючи правильної інтонації. Визначте однорідні члени речення та узагальнювальні слова при них.
1. Рідні місця, знайомі хатки, садки, доріжки — все миготить у очах (Панас Мирний). 2. І соняшники, і кукурудза, і криниця все вслухалося у свіжість (Т. Осьмачка). 3. Дід розмовляв із кіньми, телятами, травами, старою грушею і дубом — усім живим (О. Довженко).
* Поясніть розділові знаки в реченнях.
533. Перепишіть, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки узагальнювальні слова.
1. Ручку, олівці, фломастери, гумку, лінійку —… повинен мати кожен школяр. 2. Столи, стільці, дошка, шафи —… в нашому класі новенькі. 3. Проектор, екран, «розумну» дошку —… закуплять для школи найближчим часом.
ДОВІДКА
Меблі. Технічні засоби. Шкільне приладдя.
534. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.
1. Білу хату червону калину луги береги все мені заповідано з роду до роду (І. Бердник). 2. Учитель лікар чи геолог письменник слюсар чи шахтар всі називають головною одну професію — школяр! (А. Костецький). 3. Джем повидло мармелад мед зефір і шоколад все Дмитрові до смаку (За О. Виженком).
* Позначте у словах вивчені орфограми.
Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.