Підручник Українська мова 5 клас - О.П. Глазова - Освіта 2018
ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ Й ПУНКТУАЦІЇ
§ 38. РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ (БЕЗ СПОЛУЧНИКІВ І ЗІ СПОЛУЧНИКАМИ а, але, і). КОМА МІЖ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ
515. Прочитайте. У кожному реченні визначте слова, які відповідають на те саме питання та відносяться до того ж члена речення. Поставте ці питання.
1. Праця рятує від нудьги, помилок і злиднів. 2. Поспішай не язиком, а ділом. 3. Здоров’я важливіше за багатство і вроду. 4. Терпка, гірка правда краща за солодку брехню. 5. Молоде орля вище й далі орла літає. 6. Праця сама за себе скаже й покаже. 7. Неробство й гультяйство до лиха призводять (Народна творчість).
Однорідні члени речення відповідають на те саме питання, поставлене від того самого слова в реченні.
Наприклад: Рідну землю люблять пташка і комашка (Народна творчість).
Однорідні члени речення не залежать одне від одного, між собою вони рівноправні і не утворюють словосполучення.
В одному реченні може бути два і більше рядів (груп) однорідних членів. Наприклад: Сидимо, веснянок та гаївок співаємо (О. Кониський); Ніжно і радісно хиляться кущі і дерева (С. Васильченко).
Речення, у яких є однорідні члени речення, називаються ускладненими.
516. Перепишіть. Визначте та підкресліть однорідні члени речення.
1. У моїм краю ростуть дуби, ялини (В. Зубар). 2. Подарувала щедра доля вербу, калину і тополю (Л. Коваленко). 3. А маки процвітають і білим, і сивим, і червоним квітом (Марко Вовчок). 4. Благоговію перед калиною, перед Славутичем і Україною (О. Астаф’єв). 5. Чисто, щедро, шепітливо горнеться трава! (Т. Майданович).
* Поясніть написання великої літери.
* Поясніть лексичне значення слова благоговіти. Звіртеся зі Словничком назв почуттів.
517. Перепишіть. Підкресліть однорідні члени речення. Укажіть речення, у яких два і більше рядів однорідних членів.
1. Спускалася ніч, утихомирювала людські клопоти, руки й думки (Панас Мирний). 2. Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило (Т. Шевченко). 3. Пахощі од васильків та м’яти заповнювали хату, лоскотали чуття (Панас Мирний).
* Укажіть слова, ужиті в переносному значенні.
* Поясніть написання виділених слів.
518. Прочитайте речення. Визначте однорідні члени речення. Які з них поєднані між собою інтонацією переліку, а які — інтонацією протиставлення? Які поєднано лише інтонацією без сполучників?
1. Тут козацтво виростало, слави, волі добувало (В. Масло). 2. Козаки цінували не тільки силу, а й жарти (Л. Масенко). 3. У бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою (Народна творчість). 4. Людина починається з душі. Її красу формує світле слово, думки, книжки чудові і розмови (Л. Коваленко).
* Які розділові знаки ставлять між однорідними членами речення?
Між однорідними членами речення ставлять кому, якщо вони:
• не з’єднані сполучниками: Звучала пісня вільно, гордо (В. Білас);
• з’єднані сполучниками а, але, та (у значенні але): Ми хоч бідні, але чесні (М. Коцюбинський); Проти нього стояв не пес, а вовк (М. Коцюбинський);
• з’єднані повторюваними сполучниками і, й, та (у значенні і): Вічно будуть у світі і відданість, і віра, і любов (С. Тельнюк);
• однорідні члени речення з’єднані сполучниками і (й), та в пари (кому ставлять тільки між парами): Дзвенять сади й гаї, поля й ліси (С. Малильо).
Кому між однорідними членами речення не ставлять, якщо вони:
• з’єднані неповторюваним сполучником і або та (у значенні і): Учися чистоти і простоти (М. Рильський); Твори добро невтомно та недремно (Т. Севернюк).
519. Перепишіть речення. Однорідні члени речення підкресліть. Як вони поєднуються між собою? Поясніть уживання розділових знаків.
1. Реве та стогне Дніпр широкий (Т. Шевченко). 2. Шумить Дніпро, сивіє, чорніє, плескає в береги (Марко Вовчок). 3. Синіли і ревіли темнокосі хвилі (М. Рильський). 4. Під човном клекотіло, шуміло, вирувало (М. Коцюбинський). 5. Виють і плещуть, б’ють і ревуть дніпрові далекі пороги (Б. Грінченко). 6. Дніпр клекоче, стогне, плаче, гриву сірую трясе (А. Метлинський).
* Як ви гадаєте, чому в реченнях про Дніпро ужито переважно однорідні присудки? Поясніть.
* Складіть три речення про Дніпро з:
• однорідними підметами;
• однорідними додатками;
• однорідними означеннями.
520. Перепишіть, уставляючи на місці крапок пропущені сполучники.
Однорідні члени речення підкресліть.
1. Багатство не в майні, … в гідності (3 Біблії). 2. Крапля довбає камінь не силою, … частим падінням. Людина стає вченою не силою, … читанням (Овідій). 3. Книжки слід не прочитувати, … читати і перечитувати (Пліній Молодший). 4. Усяка школа славна не числом, … славою своїх учнів (М. Пирогов).
521. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть їх уживання.
1. Я так люблю природу з нею я зливаюся і серцем і душею (В. Сосюра). 2. Люблю свій край удень і вночі вранці і ввечері (Панас Мирний). 3. На цій землі родять щедро правда і добро мудрість і розум (Є. Гуцало). 4. І даль і гай і темні кручі відбились в лагідній воді (Є. Маланюк).
* Укажіть речення, ускладнені однорідними членами. Однорідні члени речення підкресліть.
522. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Укажіть речення, ускладнені однорідними членами. Однорідні члени
речення підкресліть.
Сьогодні вітер панує над небом над усім містом. Він жене кучугури хмар перевертає ними. Люди на вулицях низенько схиляють перед паном вітром голови, держаться за шапки жмуряться кліпають очима. Дерева хиляться трусяться. А вітер гуде шипить свистить гасає. І ні впину йому ні перепони немає (За В. Винниченком).
* Чиє висловлення текстом? Свою думку доведіть.
* Позначте у словах вивчені орфограми.
* Розкажіть (усно) про весняний день у вашому місті (селі), коли люди всміхаються лагідному вітерцю. У реченнях відповіді вживайте однорідні члени.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
Читання • Письмо
ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ З ЕЛЕМЕНТАМИ РОЗДУМУ, ЩО МІСТИТЬ ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
523. Прочитайте. Визначте тему та головну думку тексту.
Непросто жити на світі
Корабель линув уперед, долав бурхливі хвилі. Він то громадився на гребенях, то м’яко западав униз, тоді знову піднімався й рухався далі.
Богдан пройшовся хиткою палубою, глянув за борт, зазирнув у зеленкувату безодню.
На поверхні моря гойдалися, витанцьовували прозорі парасольки. Вони були ніжні й прозорі. Красою ці морські створіння нагадували квіти. То були медузи.
Раптом недалеко від борта з води вистрибнула сіра тварина з блискучою шкірою. Вона була тупорила, мала великий, схожий на качиний дзьоб. Звірина стрімко злетіла над водою і шубовснула на хвилю. Це був дельфін.
Моряки вважають дельфінів своїми друзями. Тварини вказують кораблям безпечний шлях до берегів, іноді рятують тих, хто тоне. А от медузи отруйні. Якщо взяти таку красуню в руки, вона боляче опече шкіру.
Як же багато на світі оманливого! Де добро? Де зло? Часом ворог здається другом, а друг ввижається ворогом. Щоб не помилитися, треба судити не за зовнішністю, а за справами. Непросто жити у світі! (За Ю. Ячейкіним).
* Визначте в реченнях тексту однорідні члени. Розділові знаки між ними поясніть правилами.
* Яка роль однорідних членів речення в мовленні?
* З'ясуйте, які типи мовлення поєднано в тексті. Який тип мовлення основний? Прочитайте речення описового характеру.
* Прочитайте уривок, який є роздумом. Визначте в ньому тезу та висновок.
* Визначте стиль тексту. Відповідь обґрунтуйте прикладами з тексту.
* Складіть план тексту, запишіть його.
* За планом напишіть переказ тексту.
524. Роздивіться зображення дельфіна. Що ви знаєте про цю морську тварину? Зберіть про неї інформацію в інтернеті. Пофантазувавши, складіть усну розповідь «Про що розповіли мені мешканці дельфінарію». Уживайте речення, ускладнені однорідними членами.

Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.