Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Шевчук С. В. - Перун 2018

Орфографічна (ортографічна) норма

§15. Спрощення в групах приголосних

Повторення вивченого

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

За словотворення та словозміни в українській мові час­то виникає збіг кількох приголосних звуків, що утруд­нює їх вимову. У процесі мовлення відбувається спро­щення, тобто один із приголосних випадає. У переваж­ній більшості слів спрощення приголосних засвідчує ортографія.

Групи приголосних, що спрощуються

Спрощення не відбувається

[ждн] - [жн]: тиждень —тижневий

[здн] - [зн]: виїзд — виїзний

[стн] - [сн]: користь — корисний, честь — чесний

[стл] - [сл]: щастя — щасливий, стелити — слати

[скн] - [сн]: тріск —тріснути, блиск — блиснути

[зкн] - [зн]: бризкати —бризнути

1. В українських словах: шістнад­цять, шістсот, зап’ястний, кіст­лявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, хворостняк, випуск­ний.

2. У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походжен­ня з кінцевим -ст, літера т у групі приголосних [стн] зберігається: баласт — баластний, компост — компостний, контраст — конт­растний, форпост — форпостний, аванпост — аванпостний

Запам’ятайте! В українській мові наявні такі звукосполучення, в яких випадання одного з кількох приголосних звуків відбувається, але результату його не позначаємо на письмі:

• у формі давального/місцевого відмінків однини іменників жіночого роду:

невістці, поїздці, хустці, студентці [студе́н'ц'і], хористці, артистці;

• числівників: шістнадцять, шістсот, шістдесят;

• у прикметниках, іменниках, утворених за допомоги суфіксів -ськ-, -ств- від іншомовних слів: кореспондентський, туристський, агентство, студентство.





Перша публікація: 01/01/2018

Останнє оновлення: 31/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.